Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "06" квітня 2010 р. Справа № 12/194
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Пасічник Д.О. - дов. №12/12/2152 від 17.03.10
Рубцов О.В. - дов. №14/20-39-10
від відповідача не з'явився.
прокурор: Слівінський О.О. - посв. №115.
розглянув справу за позовом Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (м. Київ) в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ) в особі Житомирської філії ВАТ "НАК "Украгролізинг" (м. Житомир)
до Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м. Новоград-Волинський)
про стягнення 19 160,96 грн.
Прокурором в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Житомирської філії ВАТ "НАК "Украгролізинг" пред'явлено позов до відповідача про стягнення 19160,96 грн., з яких 18738,69 грн. основного боргу, 368,36 грн. пені, 53,91 грн. 3% річних.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.10р. №94 (а.с.22), позивач вказав, що в результаті арифметичної помилки, у позовній заяві невірно вказано заборгованість ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК", оскільки фактично на день звернення до суду становила 18274,29 грн. Тому сума пені становить 359,23 грн., 3% річних - 52,57 грн. Крім того, позивач повідомив, що станом на 06.04.10р. відповідач в повному обсязі погасив суму боргу.
Оскільки вказану заяву подано у відповідності до ст. 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду та розцінює як заяву про зменшення позовних вимог до розміру 18686,09 грн. За таких обставин, спір вирішується в межах вимог вищевказаної заяви.
Прокурор та представники позивача позов, з врахуванням заяви від 06.04.10р., підтримали у повному обсязі з викладених у позовній заяві мотивів.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, відсутність представника останнього, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.
У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та пояснення представників позивача, господарський суд
16.05.07. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу №6-07-282 фл (надалі - Договір (а.с.11-14)), відповідно до умов якого позивач (лізингодавець) зобов'язався у визначений договором строк передати у користування відповідачу (лізингоодержувачу) предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та вказаний у додатку №1 до даного Договору, що є специфікацією предмету лізингу (а.с. 15), а лізингоодержувач зобов'язаний сплатити за це лізингові платежі на умовах договору.
Згідно з п.2.3 Договору, постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмету лізингу встановлюються додатком №1 до Договору.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачеві майно, а саме: трактор МТЗ-82.1.26 в кількості двох штук (заводські номери - 0074451254243; 0074461759745), про що свідчить акт приймання-передачі №22 від 22.06.07. (а.с.17).
За п.4.1 Договору, з моменту підписання тристороннього акту отримання предмету лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:
- відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої вартості предмету лізингу;
- винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Відповідно до п. 4.2 Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (а.с. 16).
Відповідно до п.3.5.3 Договору, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Згідно з п.7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожен календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідач за період користування технікою з 22.06.07р. по 28.01.10р. повинен був сплатити на рахунок позивача 157327,15 грн. Проте проплату, за даними позивача, було здійснено частково в сумі 139052,86 грн.
Таким чином, станом на 28.01.10р., у відповідача перед позивачем, за даними останнього, існувала заборгованість у розмірі 18274,29 грн (157327,15 грн - 139052,86 грн).
Враховуючи вказане, позивач на підставі п.7.1 Договору просить суд стягнути з відповідача за період з 23.12.09р. по 28.01.10р. - 359,23грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 52,57 грн. 3% річних.
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позов заявлено обгрунтовано та згідно приписів чинного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів (ч.7 ст.292 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" ).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Враховуючи викладене та неповне проведення розрахунків відповідачем, позов заявлено обгрунтовано.
Однак, згідно наданих до справи документів та заяви позивача, на день вирішення спору, суму основного боргу відповідачем погашено у повному обсязі.
При цьому, з довідки від 06.04.10р. вбачається, що частину заявлених до стягнення платежів у сумі 6274,29 грн. було сплачено відповідачем ще до звернення позивача до суду, тому в цій частині позов заявлено безпідставно і в стягненні вказаної суми слід відмовити.
Оскільки, за даними позивача, решту боргу в сумі 12000,00 грн. відповідачем було сплачено під час розгляду справи в суді, провадження у справі в цій частині необхідно припинити, у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
Що стосується 359,23 грн. пені та 52,57 грн. 3% річних, їх суми обраховано згідно з приписами чинного законодавства, розрахунки здійснено вірно.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, і підлягає задоволенню на суму 411,80 грн., з яких 359,23 грн. пені та 52,57 грн. 3% річних.
Суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 12000,00 грн основного боргу у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
В частині стягнення 6274,29 грн. основного боргу, суд відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11705, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Потапова, 9, код 30816653)
на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16а, код 30401456):
- 359,23грн. - пені;
- 52,57грн. - 3% річних.
3.Стягнути з Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11705, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Потапова, 9, код 30816653) в дохід Државного бюджету України:
- 124,12грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 156,76грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 12000,00грн основного боргу.
5. Відмовити в частині стягнення 6274,29 грн. основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 16 квітня 2010 року
Віддрукувати:
1 - в справу
2-4 - сторонам
5,6- прок.
7- Гол. упр. юстиції (Житомир, Майдан Соборний,1)