Рішення від 27.04.2010 по справі 37/247пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

27.04.10 р. Справа № 37/247пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32924610

про: повернення майна та стягнення неустойки в сумі 18070,86грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю №1285 від 26.04.2010р.);

від Відповідача - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання

Згідно із ст.79 ГПК України 06.10.2009 року зупинено провадження у справі, 23.10.2009р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 05.11.2009р. 02.11.2009 року зупинено провадження у справі, 19.04.2010р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (далі - Відповідач) про повернення майна, що складається із стійок (2м) тр. 57 у кількості 10шт., стійок (4м) тр.40 у кількості 10шт., ригелів (2м) тр.40 у кількості 3шт, ригелів (1,6м.) тр.40 у кількості 22шт. загальною вартістю 6580грн. та стягнення неустойки в сумі 18070,86грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань з повернення орендованого майна за договором №б/н від 02.05.2008р., в наслідок чого виникли підстави для нарахування неустойки.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди (найму) будівельних лісів від 02.05.2008р., акт прийому-передачі від 02.05.2008р., додаткові угоди, довідку про вартість майна, акти здачі-приймання, розрахунок заявленої до стягнення неустойки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України.

Позивачем на виконання вимог суду надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.50-59)

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, вдавшись лише до апеляційного оскарження ухвали про порушення провадження у справі та касаційного оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду про відмову в прийнятті відповідної апеляційної скарги.

Про судовий розгляд повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за місцем знаходження, визначеним за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.51, 52), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Позивач у судовому засіданні 27.04.2010р. заявлені вимоги підтримав у повному обсягу.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника належним чином повідомленого Відповідача і не доведення ним до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог попри достатність часу для підготовки відповідних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 59 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не перешкоджає розгляду справи за наявними документами.

Вислухавши у судовому засідання представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.05.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №б/н (а.с.8), згідно п.п.1.1. - 1.5. якого Орендодавець зобов'язався передати Орендарю, а Орендар прийняти у строкове володіння та користування елементи будівельних лісів, а саме: стійка (4м) тр.57 - 69шт., стійка (2м) тр.57 - 14шт., ригель тр.57 - 203шт., стійка (4м) тр.40 -10шт., ригель (2м) тр. 40 - 3шт., ригель (1,6м) тр.40 - 26шт., для використання при проведені зовнішніх та внутрішніх ремонтно-будівельних робіт та сплачувати Орендодавцю орендну плату. Строк оренди встановлений з 02.05.2008р. по 01.06.2008р.

Означене майно - об'єкт оренди - було набуто Позивачем серед іншого на підставі договору купівлі-продажу б/н від 10.01.2005р. (а.с.54) та документів про його виконання - накладних та квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.а.с.55-57).

Відповідно до розділу 2 договору оренди загальна сума орендної плати складає 3300грн., 110грн. на день, яку Орендар зобов'язаний сплатити авансом протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця або внесення готівкових грошових коштів в касу Орендодавця.

Умовами розділу 3 вказаного договору сторони передбачили порядок прийому-передачі лісів, а саме: Орендодавець зобов'язаний передати, а Орендар прийняти Ліса в строк, визначений в п. 1.4., за умов надходження грошових коштів в якості передплати; Орендар зобов'язаний повернути ліса Орендодавцю не пізніше строку, визначеного в п. 1.5. цього договору; вивезення Лісів від Орендаря та доставка їх при поверненні здійснюється Орендарем за свій рахунок.

Розділом 5 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання договірних зобов'язань, зокрема: за прострочку повернення лісів (в цілому) Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної плати за користування Лісами за весь час прострочення без обмеження якими-небудь строками (п.5.1.); за прострочку повернення окремих елементів Лісів Орендар сплачує неустойку в розмірі згідно таблиці №1 (п.5.2.), в якій встановлено розмір неустойки за прострочення окремих елементів лісів: стійка (4м) тр.57 - 1,4грн./день, вартість одиниці - 330грн.; стійка (2м) тр.57 - 0,7грн./день, вартість одиниці - 215грн.; ригель (2м) тр.57 - 0,6грн./день, вартість одиниці 140грн.; стійка (4м) тр.40 - 0,5грн./день, вартість одиниці 115грн.; ригель (2м) тр. 40 - 0,3грн./день, вартість одиниці 140грн.; ригель (1,6м) тр.40 - 1грн./день, вартість одиниці 130грн.

Пунктом 6.5. договору сторони зафіксували обізнаність Орендаря про те, що Орендодавець заперечує проти продовження користування майном після закінчення строку оренди. У разі необхідності продовжити строк користування лісами Орендар не пізніше, ніж за 7 днів до строку закінчення оренди зобов'язаний письмово звернутися до Орендодавця з проханням про продовження строку договору, При згоді Орендодавця на продовження строку оренди лісів, Орендар здійснює попередню оплату за узгоджений строк оренди з наступним оформленням додаткової угоди, а також актів виконаних робіт за попередній строк оренди з поверненням цих документів Орендодавцю протягом 3-х днів з початку нового строку оренди.

02.05.2008р. відповідно до умов розділів 1, 2 договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в найом (оренду) елементи будівельних лісів, про що сторонами був складений та підписаний відповідний акт прийому-передачі (а.с.9).

Додатковими угодами до договору №1 від 02.06.2008р., №2 від 01.07.2008р., №3 від 01.08.2009р., №4 від 01.09.2008р. (а.с.а.с. 10-13), сторонами внесені зміни до істотних умов договору, а саме щодо кількості орендованих елементів лісів, розміру орендної плати з та строку повернення об'єкту оренди, остаточно визначаючи:

- об'єктом оренди наступні елементи лісів: стійка (4м) тр.57 - 53шт., стійка (2м) тр.57 - 14шт., ригель тр.57 - 168шт., стійка (4м) тр.40 -10шт., ригель (2м) тр. 40 - 3шт., ригель (1,6м) тр.40 - 26шт.;

- строк закінчення оренди і повернення майна - 01.10.2008р.;

- орендну плату за період з 02.09.2008р. по 01.10.2008р. в сумі 2740грн., яку Орендар зобов'язаний сплатити до 03.09.2008р.

Відповідач повернув частину орендованого майна:

- згідно акту здачі-приймання від 23.05.2008р. (а.с.15) - Ф57 стійки 4м у кількості 16шт. та ригель 2м у кількості 35шт.;

- згідно акту здачі-приймання від 12.11.2008р. (а.с.16) - Ф57 стійки 4м у кількості 53шт, ригель 2м у кількості 168шт., Ф40 ригель 1,6м. у кількості 4 шт.;

- згідно акту здачі-приймання від 17.12.2008р.(а.с.16) - Ф57 стійки 2 м у кількості 4шт.

У листі №01/01 від 12.01.2009р. (а.с.17), надісланому 14.01.2009р. (а.с.59), Позивач повідомив Відповідача про необхідність повернення орендованого майна в строк до 20.01.2009р. у повному обсягу, але у зв'язку із незадоволенням цих вимог звернувся до суду з розглядуваним позовом, нарахувавши неустойку за період прострочення (з урахуванням часткового повернення) з 02.10.2008р. по 10.09.2009р. у сумі 18070,86грн.

Відповідач доказів повернення спірного майна та сплати стягуваних сум не надав, у судове засідання не з'явився.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог Позивача, оскільки їх об'єднання відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення (порушенням зобов'язань з повернення майна за договором оренди) та наданими доказам, а їх сумісний розгляд не утруднює вирішення спору, а навпаки, - сприяє реалізації гарантованого ст. 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 1950р. права на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення об'єкту оренди у зв'язку із припинення орендних правовідносин та застосуванні наслідків неналежного виконання грошових зобов'язань за договором оренди у вигляді стягнення неустойки.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору оренди №б/н від 02.05.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №б/н від 02.05.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами, та обов'язку із повернення об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору, який визначається як проміжок часу, протягом якого сторони управнені здійснювати свої права та обов'язки, у зумовлює і припинення можливості здійснювати відповідні права учасником договору, в розглядуваному випадку - користуватися Відповідачем майном на правах оренди.

Як встановлено ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, закінчення строку дії договору є підставою для його припинення.

Виходячи із встановлених судом обставин, строк орендних правовідносин, відповідно до яких Відповідач міг правомірно володіти та користуватися наявним у нього об'єктом оренди, визначався періодом з моменту підписання договору і по 01.10.2008р.

Суд наголошує, що подальше фактичне продовження користування майном з боку Відповідача не призвело до автоматичного провадження орендних правовідносин в порядку ст.764 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, зважаючи на сформульоване в п. 6.5. договору заперечення Орендодавця проти такого автоматичного продовження и встановлення процедури продовження строку орендного користування майном шляхом укладання відповідних додаткових угод, доказів наявності яких відносно розглядуваного періоду нарахування неустойки до матеріалів справи не надано. Суд звертає увагу Відповідача на те, що діюче законодавство не обмежує Орендодавця у можливості формулювання свого заперечення проти автоматичного продовження орендних правовідносин до закінчення строку договору, оскільки визначає лише кінцеву дату для можливості висування таких заперечень - по останній день першого місяця після закінчення строку дії договору. Такий висновок суду узгоджується зі правою позицією Верховного Суду України, сформульованою в постанові від 18.08.2009р. у справі №2/385.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повернути Ліса Орендодавцю, відповідно до умов договору оренди №б/н від 02.05.2008р.

Як встановлено ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються належним виконанням. В свою чергу, неналежне виконання зобов'язань, у тому числі - щодо строків, є їх порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - вважається таким, що прострочив виконання обов'язку з повернення майна у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 означеного Кодексу.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань, у тому числі - з повернення орендованого майна є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування неустойки у разі прострочення повернення майна сформульована безпосередньо у п.п. 5.2., 5.3 договору оренди №б/н від 02.05.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Більш того, ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України безпосередньо (незалежно від наявності відповідного застереження у договорі) встановлює обов'язок Орендаря, який прострочив повернення об'єкту оренди, на вимогу Орендодавця сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Враховуючи означені приписи діючого законодавства, суд, перевіривши розрахунок неустойки (а.с.18), дійшов висновку про обґрунтованість і можливість задоволення відповідних вимог у повному обсягу - в сумі 18070,86грн.

Як зазначалося судом вище, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю. Отже, оскільки подальше перебування у Відповідача залишку орендованого майна не має належних правових підстав та зумовлює необхідність примусового повернення зазначеного майна, а перелік витребуваного майна відповідає залишку як різниці між переданим в оренду (з урахуванням додаткових угод) та кількістю повернутого згідно наданих актів приймання-передачі, остільки позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд, задля забезпечення належних умов для звільнення Орендарем об'єкту від власних речей, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, оскільки обґрунтованих міркувань з цього приводу сторонами до відома суду не доведено.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані із сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу стягуються з Відповідача на користь Позивача в повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32924610) про повернення майна та стягнення неустойки в сумі 18070,86грн. задовольнити в повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32924610) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) неустойку в сумі 18070,86грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 32924610) протягом п'яти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням по даній справі повернути Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за актом приймання-передачі стійки (2м) тр. 57 у кількості 10шт., стійки (4м) тр.40 у кількості 10шт., ригелі (2м) тр.40 у кількості 3шт, ригелі (1,6м.) тр.40 у кількості 22шт. загальною вартістю 6580грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАССРЕМСТРОЙ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32924610) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 282 грн. 71 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.04.2010р. оголошено та підписано повний текст рішення.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя

Попередній документ
9278101
Наступний документ
9278104
Інформація про рішення:
№ рішення: 9278102
№ справи: 37/247пн
Дата рішення: 27.04.2010
Дата публікації: 22.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір