печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12947/20-к
15.10.2020 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/12947/20-к від 31.03.2020 за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка полягає у не розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2020 було задоволено скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та зобов'язано:
«Уповноваженого слідчого/прокурора Центрального апарату Державного бюро розслідувань, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні 62019000000001659 розглянути, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 від 06.03.2020 вих.№38304, про що повідомити заявника».
Однак, 24.06.2020 до слідчого судді надійшло в провадження заява про роз'яснення ухвали слідчого судді від 31.03.2020, в якій заявник просить суд роз'яснити яким чином виконати ухвалу слідчого судді, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 6201900000000001659 було закрито, а ухвала суду до органу досудового розслідування надійшла 27.05.2020.
Учасники розгляду не з'явилися у судове засідання, про місце і час розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз'яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність не з'явившихся осіб та приходить до наступного висновку.
Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.
Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2020 було задоволено скаргу та зобов'язано уповноважених осіб у кримінальному провадженні вчинити дії, зазначені в резолютивній частині ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Слідчий суддя вивчивши заяву, дослідивши матеріали провадження не встановив важливість та необхідність роз'яснення рішення, як і його вплив на можливість його виконання, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що ухвала слідчого судді від 31.03.2020 відповідає вимогам статті 372 КПК України, її викладено в ясній зрозумілій формі, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі з урахуванням норм законодавства, що підлягають застосуванню при вирішенні відповідної скарги, про що вказано у її мотивувальній частині, та вказано про порядок її виконання, а щодо того, що провадження є закритим, то слідчий суддя звертає увагу, що такі твердження не є підставою для роз'яснення рішення.
Таким чином, за своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, порядок її виконання чітко викладений в резолютивній частині.
Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та як наслідок у їх задоволенні вважає за необхідне відмовити.
Окрім цього слідчий суддя звертає увагу, що не виконання ухвали слідчого судді тягне за собою наслідки передбачені ст. 382 КК України.
Керуючись ст. ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені заяви слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/12947/20-к від 31.03.2020 за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка полягає у не розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1