печерський районний суд міста києва
Справа № 2-69/12
06 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі № 2-69/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У лютому 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «довіра та Гарантія» - ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі № 2-69/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Учасники розгляду у судове засідання не з'явилися, про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
В прохальній частині заяви, зазначено про розгляд заяви у відсутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Окрім цього, представником боржника ОСОБА_3 - адвокатом Богомазовим П.С., було подано письмові пояснення в яких останній заперечував щодо задоволення заяви, оскільки ухвалою Печерського районного суду від 20.04.2016 р. у справі № 2- 69/12 вже було відмовлено у заяві ПАТ «ОТП банк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання через пропуск строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, які ПАТ «ОТП банк» отримано лише 07.12.2015 р.
Окрім цього, адвокат звертає увагу, що 18.12.2018 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" га ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" було укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", а ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" набуло право грошової вимоги щодо заборгованості за договорами кредиту.
Відповідно до п. 1.4. вищевказаного договору права вимоги переходять до фактора з моменту підписання сторонами договору, та за умови виконання зобов'язання щодо перерахування всіх платежів, визначених у п. 7 цього договору і підписання акту приймання-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
До матеріалів справи заявником не надано копії платіжного доручення, в якому вбачалося б, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" виконало умови пункту 7.1 та 7.2 вищевказаного договору.
В матеріалах доданих до заяви відсутні докази, на підтвердження того, що від ПАТ "ОТП Банк" до ТОВ "ОТП Факторинг України" перейшли права вимоги за договором кредиту, а також відсутні докази, щодо виконання вимог п. 7.1 договору факторингу № б/н укладеного між ТОВ "ОТП Факторинг України" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Враховуючи те, що заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що від ПАТ "ОТП Банк" до ТОВ "ОТП Факторинг України" перейшли права вимоги за договором кредиту, та не надано суду доказів на підтвердження того, що від ТОВ "ОТП Факторинг України" до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" перейшли права вимоги за вищевказаний договором кредиту, тому у задоволенні вказаної заяви слід відмовити.
Згідно з частиною 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За приписами частини 1 статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Так, 08.08.2012 Печерським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі №2-69/12.
18.12.2018 було укладено Договір факторингу б/н між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТзОВ «ФК «Довіра та Гарантія», на підставі якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, втому числі і за кредитним договором №CL-004/164/2007 від 14.06.2007 року.
З врахуванням зазначеного, заявник просить суд замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме: з стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на правонаступника ТзОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчих листах у справі 2-69/12.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено зміну кредитора у зобов'язанні на іншу особу внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з приписами частини 1 статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122цс13), заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Проте, заявник, звертаючись до суду не надав документів, які підтверджують, що боржники, за вказаним кредитним договором, повідомлялись про відступлення прав вимоги, оскільки не надано, а ні вимог до боржників, а ні повідомлень про відступлення права вимоги, які б свідчили про дотримання процедури у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» та акту приймання - передачі реєструв боржників.
Окрім цього, суд бере до уваги, що ухвалою Печерського районного суду від 20.04.2016 р. у справі № 2- 69/12, в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання через пропуск строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, було відмовлено, оскільки причини пропуску суд визнав не поважними.
З врахуванням зазначених обставин справи, суд прийшов до висновку, що станом на день розгляду вказаної заяви суду не надано належних доказів, які б свідчили про необхідність замінити сторону стягувача, у виконавчому листі строк для пред'явлення якого до виконання закінчився.
Слід зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених ЦПК. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно збирати докази у даній справі, а вказані обставини в своїй сукупності вказують, на відсутність правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони стягувача.
Керуючись ст.ст. 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі № 2-69/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.Г. Ільєва