Справа № 545/2730/20
Провадження № 1-в/545/584/20
11.11.2020 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області, спільне подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, із середньою-спеціальною освітою,
Засудженого: 04.06.2019 року Біляївським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки,
Початок строку покарання - 22.09.2018 року
Кінець строку покарання - 22.09.2022 року
Державна установа « Крюковська виправна колонія № 29 звернулася до суду з спільним поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , посилаючись та не , що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі та відбув 1/2 строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому адміністрація клопоче про умовно-дострокове звільнення засудженого за ст. 81 КК України.
Від засудженого та представника колонії до суду надійшли заяви про розгляд подання без їх участі.
Представник спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, хоча був повідомленим про день та час слухання справи, проте його неявка згідно вимог ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання адміністрації Крюковської ВК № 29 задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.537 ч.2 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 1/2 строку покарання.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Так, ОСОБА_4 засуджений вироком Біляївського районного суду Одеської області від 04.06.2019 року за ст. 286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі , з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, покарання відбуває з 22.09.2018 року .
Внаслідок вчинення засудженим кримінального правопорушення 1 особа загинула , 3 особи отримали тяжкі тілесні ушкодження.
За час відбування покарання засуджений мав 2 заохочення та мав 2 стягнення, які погашені в установленому законом порядку.
Крім того, згідно висновку засідання дисциплінарної комісії від 19.05.2020 року за порушення ОСОБА_4 заборон , встановлених наказом № 161/АГ-20 ДУ « Крюковська виправна колонія № 29 », комісією прийнято рішення не застосовувати до засудженого захід стягнення, а обмежитись виховною бесідою.
Як вбачається із характеристик на засудженого ОСОБА_4 від 11.02.2020 р. , 12.08.2020 р. останній характеризується посередньо, за час відбування покарання не став на шлях виправлення ( а.о.с. 134,177 ).
Даний факт також підтверджується витягом із протоколу засідання комісії Крюковської виправної колонії від 11.02.2020 р. №2 згідно якого вбачається, що засуджений не став на шлях виправлення в зв'язку із чим йому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, застосуванні умовно-дострокового звільнення. (а. о/с 136).
Лише згідно останньої характеристики на засудженого від 28.09.2020 року, направленої разом з поданням про умовно-дострокове звільнення, ОСОБА_4 характеризується позитивно ( а.с. 2 ).
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Досліджені характеристики на засудженого ОСОБА_4 свідчать про позитивні зміни, які сталися у його поведінці та вказують на те, що останній тільки стає на шлях виправлення.
Доводи подання ДУ « Крюковська виправна колонія № 29 » про позитивну характеристику засудженого є недостатніми для висновку про його виправлення, оскільки остання за часом
характеристика не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_4 твердо став на шлях виправлення та заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Викладене вказує на те, що ОСОБА_4 в повній мірі не довів своє виправлення, а тому застосування до нього умовно-дострокового звільнення є передчасним.
Таким чином, суд враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_4 , його поведінку за весь період відбування покарання, в томі числі і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, вважає, що встановлені обставини не дають підстави вважати , що сумлінною поведінкою та ставленням до праці останній довів своє виправленні і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, а тому в задоволенні подання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України суд, -
В задоволенні подання Державної установи « Крюковська виправна колонія (№ 29) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1