Справа № 2а-5435/2010р.
20 квітня 2010 року м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Щербіни Д.С.
при секретарі: Костюковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести нарахування недоплаченої за період з 2006-2007р.р. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 2733,30 грн, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести нарахування недоплаченої за період з 2006-2007р.р. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 2733,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є пенсіонеркою за віком і має пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальній захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004р. (далі - Закон № 2195-IV) щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вважаючи, що відповідач нараховує їй підвищення пенсії у меншому розмірі ніж передбачено вказаною нормою закону, позивачка просила суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування недоплаченої за період з 2006-2007р.р. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 2733,30 грн. Позивачка також просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду, посилаючись на те, що про порушення своїх прав вона дізналась із засобів масової інформації.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не явки не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю його представника.
Представник відповідача подав письмові заперечення, в яких посилаючись те, що позивачем був пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду, наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом громадянина України, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, і тому, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» являється особою, яка має пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України для дітей війни, в тому числі й право на підвищення пенсії на тридцять відсотків мінімальної пенсії за віком, яке передбачено статтею 6 зазначеного Закону № 2195-IV.
Позивачкою заявлена вимога про поновлення строку звернення до суду у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 статті 99, пункту 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Посилання позивачки на те, що про порушення своїх прав вона дізналась після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, суд знаходить необґрунтованими, оскільки всі закони та підзаконні нормативні акти, а також рішення Конституційного Суду України, які регулюють данні спірні правовідносини були офіційно опубліковані у відповідних друкованих засобах масової інформації, отже є такими, що публічно оприлюднені. Доказів того, що вказаний строк був пропущений з поважних причин, позивач суду не надала.
У письмових запереченнях відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову в частині вимог, яки були заявлені позивачем з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо захисту його прав пов'язаних з бездіяльністю відповідача з приводу підвищення та виплати пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни з Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим не є обґрунтованими, тому не підлягає задоволенню.
Враховуючі наведене, на підставі статей 64, 152 Конституції України, статей 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18.02.2010р., керуючись статтями 11, 18, 70, 71, 99, 100, 122, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання провести нарахування недоплаченої за період з 2006-2007р.р. щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в сумі 2733,30 грн - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Сакський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя