83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.04.10 р. Справа № 30/68
Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,
при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Техно - Інжиніринг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32727749)
до Відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119)
про: стягнення заборгованості за договором підряду №1-09 від 12 лютого 2009 року у розмірі 70 845,54 грн.
за участю:
від Позивача - Єгоров О.І. (за протоколом №5 від 21.06.2007р.);
від Відповідача - Шмідт В.О. (за довіреністю №юр./4707 від 31.12.2009р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Техно - Інжиніринг”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду №1-09 від 12 лютого 2009 року у розмірі 70 845,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором підряду №1-09 від 12 лютого 2009 року, щодо оплати виконаної позивачем роботи.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідченої копії наступних документів: договір підряду №1-09 від 12 лютого 2009 року (а.с. 9-11), довідки вартості виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, підсумкові відомості (а.с.12-36), претензію №128 від 22.12.2009 року (а.с.34), відповідь на претензію (а.с.35), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 11.02.2010 рік складає 70 845,54 грн. (а.с.36), рахунки - фактури (а.с.40-41).
Нормативно правові вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 853,854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5-7, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач на виконання ухвали суду 24 березня 2010 року через канцелярію суду надав наступні документи: правоустановчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Техно - Інжиніринг” (а.с.43-70), акт звіряння взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість станом на 23.03.2010 рік складає 70 845,54 грн. (а.с.71).
Відповідач на виконання ухвали суду 29 березня 2010 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги визнає у повному обсягу (а.с.75).
Відповідач 13 квітня 2010 року через канцелярію суду надав заяву від 13.04.2010 року №юр/1030 (а.с.82) якою просить розстрочити виконання рішення строком на 12 років, посилаючись на важке фінансове становище, надав баланс станом на 01 січня 2010 рік (а.с.84), звіт про фінансові результати за 12 місяців 2009 року (а.с.85), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (а.с.86), Статут та Свідоцтво про державну реєстрацію Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (а.с.87-97).
Позивач 13 квітня 2010 року через канцелярію суду надав доповнення до позовної заяви (а.с.99) у яких вказує, що відповідно п.1.3 Договору №1-09 від 12.02.2009 року, укладеному між Позивачем та Відповідачем обсяг, характер та вартість робіт визначаються Кошторисом, що є підставою для взаємних розрахунків. Згідно п.3.3.1 ДБН Д.1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва”: „Договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організацію, визначена виконавцем робіт, згідна виконати об'єкт замовлення.” Також, Позивачем були надані наступні документи: виписки з банківського рахунку (а.с.100-101), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін відповідно до якого заборгованість станом на 11.02.2010 рік складає 70 845,54 грн. (а.с.102), видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей (а.с.103-107).
Представник Позивача у судове засідання 13 квітня 2010 року з'явився, підтримав позовні вимоги.
Представник Відповідач у судове засідання 13 квітня 2010 року з'явився, позовні вимоги визнав, просить розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.
Сторони до початку судового засідання 29.03.2010р. надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.79). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
12 січня 2009 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір підряду №1-09 (надалі- Договір).
Відповідно п.1.1 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи підрядним способом, а „Замовник” прийняти та оплатити роботи.
У п.1.2 Договору визначені відомості про роботу:
- найменування „Обв'язка теплових носіїв (холодильних машин з водяним охолодженням конденсатора та гвинтовим компресором) та допоміжне обладнання в приміщенні теплового пункту котельні „1 травня” м. Краматорськ”.
Обсяг характер та вартість робіт, передбачених у п.1.2 даного Договору, визначаються „Кошторисом”, що є підставою для взаємних розрахунків. (п.1.3 Договору).
Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 50%, річного обсягу будівельно - монтажних робіт. Підрядник зобов'язується використати отримані кошти на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій виробів до 16.03.2008 року (п.2.1 Договору).
Прийняття виконаних робіт провадиться уповноваженими представниками Замовник відповідно до Кошторису. Здавання - прийняття виконаних робіт оформлюється за формами КБ - 2, КБ - 3 за підписом сторін. (п.2.4 Договору).
Договір набирає сили з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному Договору , але будь у якому випадку освоєння коштів до 25.12.2009 року.
Позивачем на виконання умов договору були виконані роботи на загальну суму 74 102,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) (а.с.12-33). Акти підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.
Між сторонами були підписані довідки вартості виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) за грудень 2009 року на суму 22 104,00 грн. та за квітень 2009 року на суму 51 998,40 грн.
11.02.2010 р. рекомендованою поштою Відповідачу були направлені рахунки №ТИЦ0000004 на суму 48741,54 грн., та №ТИЦ0000005 на суму 22 104,00 грн., які отримані Відповідачем 17.02.2010р. (а.с.40-41).
За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензію від 22.12.2009 року №128 на суму 71 366,16 грн. (а.с.34).
Відповідачем була дана відповідь від 22.01.2010 року №юр/166 (а.с.35) у якій вказують, що заборгованість виникла у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.
Відповідачем не була здійснена у повному обсягу оплата за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до позову становить 70 845,54 грн.
За таких обставин у зв'язку з неповним виконанням зобов'язань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі у сумі 70 845,54 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву (а.с.35).
Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідач уклавши договір підряду №1-09 від 12.02.2009 року прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані Позивачем роботи.
Позивачем на виконання умов договору були виконані роботи на загальну суму 74 102,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) (а.с.12-33). Акти підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.
Між сторонами були підписані довідки вартості виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) за грудень 2009 року на суму 22 104,00 грн. та за квітень 2009 року на суму 51 998,40 грн.
11.02.2010 р. рекомендованою поштою Відповідачу були направлені рахунки №ТИЦ0000004 на суму 48741,54 грн., та №ТИЦ0000005 на суму 22 104,00 грн., які отримані Відповідачем 17.02.2010р. (а.с.40-41).
За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія від 22.12.2009 року №128.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач за виконану роботу грошові зобов'язання на суму 70845,54 грн. не виконав.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 70 845,54 грн.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.
13.04.2010р. Відповідач, Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк звернулось з заявою (а.с.82), згідно якої останній просить розстрочити виконання рішення суду частинами строком на 12 місяців.
В обґрунтування вимог Відповідач посилається на те, що заборгованість виникла у зв'язку з його важким фінансовим становищем. На підтвердження вказаних обставин надав баланс на 1 січня 2010 рік, звіт про фінансові результати за 12 місяців 2009 року (а.с.85).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.
Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до п. 2 згадуваного Роз'яснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги Заявника наголошує на наступному.
Доводи Відповідача щодо необхідності надання розстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища.
З огляду на наявність низки законів, прийнятих Верховною Радою України у зв'язку із світовою фінансовою кризою, зокрема від 25.12.2008р. N 799-VI, від 18.12.2008р. N 694-VI, від 04.02.2009р. N 923-VI, від 25.12.2008р. N 800-VI, від 31.10.2008р. N 639-VI, від 04.02.2009р. N 922-VI, факт наявності такої кризи та негативність її впливу на вітчизняних суб'єктів господарювання, у тому числі - сторін розглядуваного спору, є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи, що Позивач не заперечує проти надання розстрочки на 6 місяців, суд вважає, що наведені Відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь Позивача. У зв'язку із чим, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, та з огляду на позицію Позивача, суд дійшов висновку, що клопотання про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню частково. Зазначене рішення має бути виконане протягом 6 місяців згідно з встановленим судом графіком.
Судові витрати у відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Техно - Інжиніринг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32727749) до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) про стягнення заборгованості за договором підряду №1-09 від 12 лютого 2009 року у розмірі 70 845,54 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Техно - Інжиніринг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32727749) заборгованість у розмірі 70 845,54 грн.
3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Техно - Інжиніринг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32727749) до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) про стягнення заборгованості за договором підряду №1-09 від 12 лютого 2009 року у розмірі 70 845,54 грн., на 6 (шість) місяців з наступним графіком виконання рішення:
квітень 2010 р. - 11 807,59 грн.
травень 2010р. - 11 807,59 грн.
червень 2010 року - 11 807,59 грн.
липень 2010 року - 11 807,59 грн.
серпень 2010 року - 11 807,59 грн.
вересень 2010 року - 11 807,59 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „Техно - Інжиніринг”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32727749) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 708,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
За згодою сторін у судовому засіданні 13.04.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 13.04.2010р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя