про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2020 року м. Київ №320/11228/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду, пред'явивши вимоги до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виявилась у ненарахуванні та невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про її невідповідність у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви у новій редакції, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням у ній: адреси електронної пошти позивача; засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача; викладення обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, а саме, зазначення коли та у зв'язку з чим позивач поступив на військову службу з наданням доказів, які підтверджують вказані обставини, зокрема наказів командира про прийняття на службу позивача, контракту про проходження військової служби у Збройних силах України; зазначення, що відповідач є розпорядником грошових коштів для здійснення виплат індексації грошового забезпечення; зазначення порядку звільнення з військової служби та дії, які були вчинені ним для одержання виплати індексації грошового забезпечення, в тому числі, коли та кому було подано відповідний рапорт з вимогою провести виплату індексації грошового забезпечення та рішення командира військової частини за наслідком розгляду такого рапорту; зазначення загального розміру виплат, які були одержані позивачем за спірний період, тобто з січня 2016 по лютий 2018 включно у розрізі помісячних виплат із окремим визначенням кожної суми та представленням суду відповідних доказів, якими підтверджені нараховані та одержані виплати (довідки з в/ч; копії відомості; копії витягу про рух коштів банківської картки тощо); надання рішення відповідача про відмову у здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення; зазначення алгоритму розрахунку суми індексації грошового забезпечення; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із визначенням змісту порушених прав; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та з наданням на підтвердження цього доказів.
Суд звертає увагу, що розрахунок передбачає визначення суми величини із застосуванням арифметичних дій.
Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Щодо поновлення строку звернення до суду, суд звертає увагу на таке: згідно з вимогами ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся 09.11.2020, через чотири роки з моменту виникнення у нього права на одержання виплат, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку, визначеного законом, без обґрунтування у позовній заяві причин пропущення строку та зазначення підстав для його поновлення та не надання доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку.
Суддя зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Суддя також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, позивач повинен обґрунтувати у заяві про поновлення строку звернення до суду, які обставин непереборної сили заважали йому звернутися вчасно до суду, зокрема, після одержання розрахунку при звільненні, розмір якого не відповідав сумі, встановленої законом.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.
Відтак, заявникові необхідно зазначити поважні причини, які стали на заваді звернення до суду до командира частини та/чи до суду з 01.07.2016 з поданням суду документів, якими підтверджені такі причини.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.