83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.04.10 р. Справа № 30/27
Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,
при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337)
до Відповідача: Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар, Донецька область, (ідентифікаційний код 34032208)
про: стягнення суми інфляції у розмірі 210 989,08 грн., пені у сумі 518 951,44 грн., 3% річних у розмірі 75 944,11 грн.
за участю:
представника Позивача - Сьомка Р.О. (за довіреністю)
представника Відповідача - не з'явився;
На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошувалась перерва з 24 березня 2010 року по 07 квітня 2010 рік.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення суми інфляції у розмірі 210 989,08 грн., пені у сумі 518 951,44 грн., 3% річних у розмірі 75 944,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року, щодо оплати за надані послуги переробки вугілля.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рішення Господарського суду Донецької області по справі №30/81 від 28 жовтня 2009 року (а.с.7-10), договір №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007 року (а.с.11-13).
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України.
Заявою від 10 березня 2010 року №б/н (а.с.29) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму пені у розмірі 385 410,82 грн., індекс інфляції у сумі 427 452,48 грн., 3% річних у розмірі 74 341,14 грн.
Також Позивачем 10 березня 2010 року через канцелярію суду на виконання ухвали суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.23-24), угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 31 січня 2010 року (а.с.25), угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 28 лютого 2010 року (а.с.26).
Заявою від 17 березня 2010 року №б/н (а.с.29) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму пені у розмірі 385 410,82 грн., індекс інфляції у сумі 427 452,48 грн., 3% річних у розмірі 74 341,14 грн.
24 березня 2010 року Відповідачем на виконання ухвали суду через канцелярію суду було надано відзив від 24.03.2010 року №327 (а.с.30-31), у якому вказує, що рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.2009 року з шахтоуправління на користь Позивача стягнуто борг у сумі 7 257 485,86 грн. та штрафні санкції згідно умов договору. Умови та порядок виконання рішення суду встановлений та регулюється Законом України „Про виконавче провадження”. Відповідно ст.44 даного закону, черговість задоволення вимог Позивача по своєчасній оплаті боргу по рішенню суду від 28.10.2009 року по справі №38/81, відноситься до п'ятої черги. Позивачем також не виконано розпорядження суду в частині звіряння розрахунків, а тому встановити правильність розрахунків, Відповідач не має можливості. Також Відповідачем було надано довідку за підписом директора ДП „Ш/У „Південнодонбаське №1”, з якої вбачається, що у порядку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 28.10.2009 року по справі №30/81 з ДП „Ш/У „Південнодонбаське №1” відвантажено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” вугільної продукції марки (о-200) на суму 7 532 579,60 грн.
Заявою від 24 березня 2010 року №б/н (а.с.37-38) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму пені у розмірі 507 997,77 грн., індекс інфляції у сумі 427 452,48 грн., 3% річних у розмірі 74 341,14 грн.
Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 24 березня 2010 року №б/н (а.с.37-38), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.
Представник Позивача у судове засідання 07 квітня 2010 року з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник Відповідача у судове засідання 07 квітня 2010 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представники сторін до початку судового засідання надали до суду клопотання від 24.02.2010р. (а.с.16) про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
29 грудня 2007року між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) було укладено договір № 1079 на переробку рядового вугілля, згідно п.1.1 Замовник передає рядове вугілля, далі по тексту Вугілля, кількість і якісь якого не може перевищувати показники зазначені у Додатках до цього договору, для збагачення на ЦЗФ. Транспортування Вугілля до ЦЗФ - вантажоодержувача по залізниці здійснюється за рахунок Замовника. Виконавець приймає Вугілля, збагачує його й передає Замовникові продукти збагачення, далі по тексту Концентрат, на станції ЦЗФ - відправника вантажу. Організація перевезень рядового вугілля Замовника від шахт-вантажовідправників до ж.д. станцій призначення вантажоодержувача може бути виконана Виконавцем на підставі письмових заявок Замовника, в яких повинні бути вказані маршрути перевезень, обсяг рядового вугілля та друга необхідна інформація. Організація перевезень вантажів Замовника виконується Виконавцем шляхом сплати за послуги Донецькій ж.д., у тому числі, але не виключно:
1) послуг ТОВ „Південтрансбуд” з подачі та придбання вагонів, сплати за користування вагонами на шахті-вантажовідправнику Замовника на дільниці шахта „Південнодонбаська №1” ст.Південнодонбаська Донецької залізничної дороги у випадку організації Виконавцем перевезень вантажів Замовника;
2) ж.д. тариф від шахт-вантажовідправників Замовників до станцій призначення вантажоодержувача;
3) інших додаткових зборів ,пред'явлених Донецькою ж.д. та пов'язаних з перевозкою вагонів з вугільною продукцією Замовника, а саме телеграфний збір та штрафи за невиконання планів перевезень.
У випадку організації Виконавцем перевезень вантажів Замовника, останній відшкодовує Виконавцеві понесені витрати протягом 60 днів з моменту надання підтверджуючих документів.
За організацію перевезення вантажів Замовник сплачує Виконавцю винагородження у розмірі 2% від вартості організації перевезень вантажів.
Як вбачається з п.4.7 Договору щомісячно до 4-го числа наступного за звітнім Замовник і Виконавець підписують акт виконаних робіт з даного договору. Також до 4-го числа місяця, наступного за звітнім Виконавець надає замовнику форму УПД-3- „Відомість обліку руху рядового вугілля і рядового вугілля і продуктів збагачення” за звітній місяць.
Відповідно до п.7.1 Договору при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за даним договором винна сторона, відповідно до діючого законодавства України, відповідає за збиток, заподіяний іншій стороні, і відшкодовує в повному обсязі заподіяні й документально підтверджені витрати При порушені умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення виконання зобов'язань за даним договором, винна сторона сплачує штрафні санкції у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується неустойка, за кожний день прострочення від вартості неоплачених або невиконаних робіт (неналежного виконаних зобов'язань).
Рішенням від 28 жовтня 2009 року по справі №30/81 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк до Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, Донецька область про стягнення заборгованості за договором №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року у розмірі 7 275 485,86 грн., пені - 151 043,16 грн. за період з 24.08.2009р. по 15.10.2009р., інфляційних нарахувань - 58 203,88 грн. за вересень 2009р., 3% річних - 22 103,87 грн. за період з 24.08.2009р. по 15.10.2009р. включно, позовні вимоги задоволені у повному обсязі (а.с.7-10). Встановлено, що на виконання умов договору Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 67 400 960,09грн. Відповідач здійснив часткові оплати за надані послуги у розмірі 25 398 566,67 грн.
Між сторонами були підписані угоди про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги №б/н від 09.12.2008 року на суму 5 020 755,72грн., №б/н від 30.12.2008року на суму 4 593 082,78грн., №б/н від 29.05.2009року на суму 4 235 800,80грн., №б/н від 30.07.2009року на суму 20 877 268,26грн., разом на суму 34 726 907,56 грн.
Відтак несплачена сума складає 7 275 485,86 грн.
Означене судове рішення набрало законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
На підставі вищевикладеного Позивачем додатково нараховані на суму заборгованості 7 275 485,86 грн. з 16.10.2009 року по 27.02.2010 рік пеню у розмірі 507 997,77 грн., індекс інфляції у сумі 427 452,48 грн. (за жовтень 2009 року по лютий 2010 року), 3% річних у розмірі 74 341,14 грн. за 16.10.2009р. по 27.02.2010р.
Між Позивачем та Відповідачем 31.01.2010 року було здійснено зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 2 775 241,04 грн. (а.с.25), залишок заборгованості 4 500 244,82 грн. (а.с.26) був повністю погашений зарахуванням однорідних зустрічних вимог 28.02.2010 року.
За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем в порушення умов договору №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року Відповідачем не було здійснено оплату за виконані роботи у повному обсягу, рішенням Господарського суду Донецької області від 28 жовтня 2009 року по справі №30/81 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк до Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, Донецька область про стягнення заборгованості за договором №1079 на переробку рядового вугілля від 29.12.2007року у розмірі 7 275 485,86 грн., пені - 151 043,16 грн. за період з 24.08.2009р. по 15.10.2009р., інфляційних нарахувань - 58 203,88 грн. за вересень 2009р., 3% річних - 22 103,87 грн. за період з 24.08.2009р. по 15.10.2009р. включно, позовні вимоги задоволені у повному обсязі (а.с.7-10).
Між Позивачем та Відповідачем 31.01.2010 року було здійснено зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 2 775 241,04 грн. (а.с.25), залишок заборгованості 4 500 244,82 грн. (а.с.26) був повністю погашений зарахуванням однорідних зустрічних вимог 28.02.2010 року.
Відтак, оскільки Відповідачем не здійснено своєчасне погашення боргу у сумі 7 275 485,86 грн. Позивачем додатково нараховані штрафні санкції за періоди, за які відбулося прострочення Відповідачем виконання зобов'язань, а саме: з 16.10.2009 року по 27.02.2010 рік пені у розмірі 507 997,77 грн., індекс інфляції у сумі 427 452,48 грн. (за жовтень 2009 року по лютий 2010 року), 3% річних у розмірі 74 341,14 грн. за 16.10.2009р. по 27.02.2010р.
Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу У країни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про їх обґрунтованість, задовольняючи вимоги:
- що визначена Позивачем інфляційна за період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період та підлягає стягненню у повному розмірі - 427 452,48 грн.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних за період з 16.10.2009р. по 27.02.2010р. задовольняє цю вимогу у повному обсязі - у розмірі 74 341,14 грн.
Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 7.3 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення пені, у сумі 507 997,77 грн. за період з 16.10.2009р. по 27.02.2010р.
Враховуючи положення ст.33 ГПК України, заперечення Відповідача викладені у Відзиві на позовну заяву, судом не приймаються в результаті їх необґрунтованості та недоведеності.
Суд відмовляє у задоволенні заяви Відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву (а.с.30) про залучення у справу в якості третьої особи на боці відповідача Підрозділ примусового виконання рішення державної виконавчої служби головного управління юстиції в Донецькій області та Відділ державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції в Донецькій області.
Приписи ст. 27 ГПК України визначають що залучення до участі у справі третіх осіб здійснюється за відповідною заявою такої особи, за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду, у випадку якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Доказів на підтвердження того, що рішення з господарського спору в даній справі може вплинути на права та законні інтереси Підрозділу примусового виконання рішення державної виконавчої служби головного управління юстиції в Донецькій області та Відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції в Донецькій області, суду не представлено.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337) до Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар, Донецька область, (ідентифікаційний код 34032208) про стягнення суму пені у розмірі 507 997,77 грн., індекс інфляції у сумі 427 452,48 грн., 3% річних у розмірі 74 341,14 грн. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар, Донецька область, (ідентифікаційний код 34032208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337) пеню у розмірі 507 997,77 грн., індекс інфляції у сумі 427 452,48грн., 3% річних у розмірі 74 341,14 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправліня „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар, Донецька область, (ідентифікаційний код 21651641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 30962337): державне мито в розмірі 10 097,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні оголошено та підписано повний текст рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя