83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.04.10 р. Справа № 40/70
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Тітовій С.С.
спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-УКРАЇНА”, м. Маріуполь
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет”, м. Маріуполь
про стягнення 11 304 грн. 00 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Мандров О.А. - головний бухгалтер
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-УКРАЇНА” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет” про стягнення з останнього боргу з орендної плати в сумі 11 304 грн. згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 01.05.08р. №19.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 17.03.07р. між спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-УКРАЇНА”, надалі Орендар, фізичною особою-підприємцем Петтенуццо Урбано, надалі Орендодавець, було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 1256 кв.м., яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9. Майно передане з метою здійснення господарської діяльності під склади та виробничі цеха.
На виконання умов договору оренди, 01.05.08р., між спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-УКРАЇНА”, надалі Орендар, та товариством з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет”, надалі Суборендар, було укладено договір суборенди за №19.
Факт передачі майна у користування підтверджено додатковою угодою до договору оренди від 02.10.07р. за №1/1, що відповідає вимогам пункту 7 вказаного договору. Сторони встановили розмір орендної плати в сумі 1256 грн на місяць, що знайшло своє відображення у пункті 3.2 договору. Строк дії договору визначено сторонами відповідно до пунтку 2.1 договору суборенди до 30.03.11р.
Пунктом 3.3 договору суборенди передбачено, що сплата орендних платежів здійснюється Суборендарем на поточний рахунок Суборендодавця з 1 по 5 число поточного місяця, шляхом безготівкового розрахунку платіжним дорученням, або внесенням грошових коштів до каси Орендодавця.
Однак, свої зобов'язання за договором Суборендар не виконав, у зв'язку з чим за ним за період з 01.06.09р. по 28.02.10р. за ним утворився борг з орендних платежів в сумі 11 304 грн, який позивач і намагається стягнути.
Рішенням господарського суду донецької області у справі № 37/143 від 16.07.09р. були задоволенні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-УКРАЇНА” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет” боргу з орендної плати в сумі 2 512 грн., яке набрало законної сили. В розумінні вимог статті 35 ГПК України вказані у рішенні обставини є - загальновідомими та не потребують доказуванню для господарського суду при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір суборенди.
Згідно пункту 1 статті 288 ГК України орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди. Згідно зі ст. 9, п. 6 ст. 283 ГК України до відносин суборенди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів суборенди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638, 759, 774 ЦК України.
Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Судом з'ясовано, що відповідно ч. 2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не перевищує строку договору найму. Також те, що до правовідносин які випливають із договору суборенди застосовуються приписи законодавства, яке регулює орендні відносини.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За приписами статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки та умови внесення орендної плати визначаються в договорі.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обов'язки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані.
За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:
· а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;
· б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);
· в) законні презумпції ( частина п'ята статті 35 ГПК України).
Факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області у справі №37/143 від 16.07.09р. є обов'язковими під час розгляду вказаної справи.
Звірка розрахунків між сторонами належним чином не проведена. Однак акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.
Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили відповідно до вимог статті 43 ГПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а належність і допустимість вирішується судом з урахуванням значення їх для справи відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором суборенди. На підставі первинних документів доведено факт наявності заборгованості з орендної плати.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 11 304 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що за згодою представника позивача присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, згідно вимог частини другої та третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 599, 625, 638, 759, 762, 774 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 35, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-УКРАЇНА” до товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет” задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет”, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9, р/р 2600701343 у Донбаської філії ВАТ „Родовид Банк”, ід. код 35455600, на користь:
- спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-УКРАЇНА”, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9, р/р 26008079476980 в ДРУ „Банк Фінанси та Кредит”, МФО 335816, ід. код 24651206, борг з орендної плати в сумі 11 304 грн., витрати по держмиту в сумі 113 грн. 04 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя