83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.04.10 р. Справа № 29/84
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Москаленко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Слов'янськтепломережа” м. Слов'янськ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ
про стягнення заборгованості в розмірі 3147,68 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Караваева Н.В. - за довір.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “ Слов'янськтепломережа” м. Слов'янськ звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення заборгованості в розмірі 3147,68грн. з яких 2327,56грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 118,39грн. - 3% річних, 701,73грн. - індекс інфляції.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 09.04.2010р. у зв'язку із знаходженням судді Джарти В.В. на лікарняному справу передано на розгляд судді Мартюхіній Н.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 653 від 10.11.2006р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.
Представник відповідача явку свого представника у судове засідання не забезпечив, але надав відзив на позовні вимоги, де проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки сума боргу сплачена квитанціями № 387 від 22.04.2010р. та № 334561 від 31.08.2009р. Також зазначає, що позивачем неправомірно висуваються вимоги, щодо стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
10.11.2006р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Постачальник) та Приватним підприємством ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 653.
За цим договором Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію для всіх об'єктів загальною площею 394,8м2, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3. договору початок та тривалість опалювального періоду встановлюється рішенням Облдержадміністрації, міської влади. Нормативна тривалість опалювального періоду 186 днів.
Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 4.2.1. договору Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.
Розділом 5 “Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку / розрахунковим способом. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії терміном до 20 числа поточного місяця.
Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно пред'явленнях рахунків, відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представника Споживача.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.3. договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно до п.6.4. договору якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії подана заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне, використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КГМ 204 України 244-94. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.5. договору).
Пунктом 7.2.3.договору визначено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для суб'єктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.
Згідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 10.11.2007р.
Пунктом 10.2. договору встановлено, що договір автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.
Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано у зв'язку з чим за висновками суду, договір є діючим.
Згідно до матеріалів справи 22.10.2008р. об'єкт теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення.
За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки за жовтень 2008р. на суму 2021,88грн., за листопад 2008р. на суму 6267,84грн., за грудень 2008р. на суму 1617,50грн., а всього на загальну суму 9907,22грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 7629,66гр., проте як видно квітень 2009р. на суму 593,21грн., за листопад 2009р. на суму 3065,40грн., за грудень 2009р. на суму 4921,80грн., за січень 2010р. на суму 4898,40грн., за лютий 2010р. на суму 6427,20грн., а всього на загальну суму 9906,01грн.
Вказані рахунки були надіслані відповідачу, про що свідчать додані до матеріалів справи квитанції про направлення.
Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 7628,66грн., проте як видно з розрахунку надано позивачем, останнім не враховано здійснену відповідачем оплату в розмірі 50,00грн., що підтверджується квитанцією про оплату від 31.08.2009р. № 33456
З огляду на викладене вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 50,00грн. підлягають залишенню без задоволення у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Таким чином, як встановлено судом на час звернення позивача до суду за відповідачем облікувалася заборгованість в розмірі 2277,35грн.
Проте, після порушення провадження у справі відповідач погасив заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 2277,35грн., що підтверджується квитанцією № 387 від 22.04.2010р. на суму 2278,00грн.
У зв'язку з вище викладеним провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2276,35грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 118,39грн. за період з січня 2009р. по лютий 2010р. та індекс інфляції в розмірі 701,73грн. за період з січня 2009р. по лютий 2010р. на підставі ст. 625 ЦК України, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції судом встановлено, що розрахунок 3% річних та індексу інфляції позивачем зроблено з врахуванням суми 50,00грн., яка була сплачена відповідачем 31.08.2009р., у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, зокрема 3% річних в розмірі 117,62грн., а індекс інфляції в розмірі 698,01грн.
Щодо заперечень відповідача, відносно того, що норма ст. 625 ЦК України застосовується сторонами у разі коли інший розмірі відсотків не встановлений договором, проте договором встановлений інший розмірі відсотків, то суд зазначає наступне.
Приписами п. 7.2.3. встановлений розмірі відповідальності у вигляді пені за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у розмірі 1% від належної до сплати суми.
Проте, позивачем заявляються вимоги про стягнення 3% річних та індексу інфляції, що не є штрафними санкціями, оскільки індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
З огляду на викладене заперечення відповідача, судом до уваги не приймаються у зв'язку з необґрунтованістю.
Щодо посилання відповідача на відшкодування судових витрат в сумі 280,02грн. згідно до квіт нації №162 від 29.04.2009р., то вони судом до уваги не приймаються оскільки позовну заяву подано до господарського суду Донецької область лише 30.03.2010р., а надана відповідачем копія квитанції свідчить про оплату судових витрат у квітні 2009р., тобто майже за рік до звернення позивача до суду з вимогами про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим така квитанція не є належним доказом відшкодуванням відповідачем на користь позивача судових витрат.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення суми боргу в розмірі 2277,56грн. здійснено відповідачем після порушення провадження у справі, то судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа” м. Слов'янськ до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Слов'янськ про стягнення 3147,68грн. - задовольнити частково.
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 2277,56грн. припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84112, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26006300001260 у ВАТ “Златобанк”, МФО 380612, ЗКПО 26221744, отримувач ВО ОКП „ДТКЕ” „Слов'янськтепломережа”) в особі виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа” (84122, м. Слов'янськ, вул. Іскри, 5) 3% річних в розмірі 117,62грн., індекс інфляції в розмірі 698,01грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 100,23грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 231,91грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя