Рішення від 26.04.2010 по справі 2/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

26.04.10 р. Справа № 2/75

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Єнакіїветепломережа” м. Єнакієве

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Вуглегірськ

про стягнення заборгованості в розмірі 5158,80 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Петровець А.І. - за довір.

від відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Єнакіїветепломережа” м. Єнакіїве звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Вуглегірськ про стягнення заборгованості в розмірі 5158,80грн. з яких 4439,46грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 114,88грн. - 3% річних, 444,96грн. - індекс інфляції, 159,50грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 417 від 15.10.2007р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Позивач надав заяву, де позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

15.10.2007р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 417.

За цим договором Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2. договору початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами і встановлюється організацією і Споживачем.

Згідно до п. 2.1. договору Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах відповідно договору і температурного графіку.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунок за теплову енергію, яка відпускається споживачеві, проводиться щомісячно до 20-го числа поточного місяця шляхом попередньої оплати у розмірі 60% від суми рахунку за попередній місяць. Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в період 3-х банківських днів після вручення рахунку Споживачеві.

Відповідно до 4.3. договору облік теплової енергії, що відпускається, здійснюється по приладам обліку, що встановлені на тепловому введені Споживача.

Згідно до п. 5.3. договору Споживач несе матеріальну відповідальність перед Постачальником у разі несплаті пред'явлених у банк рахунків через 10 днів по який би то не було причині, у тому числі через відсутність засобів на поточному рахунку Споживача, на суму рахунку за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% у добу по день фактичної сплати рахунків, але не може перевищувати 100% від загальної суми боргу (не більше подвійно облікової ставки НБУ).

Пунктом 6.1. договору визначено, що даний договір полягає терміном на один рік і набуває законної сили після його прийняття і підписання обома сторонами з 15 жовтня 2007р. по 15 жовтня 2008р.

Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору не піде заява від однієї із сторін про відмовлення від даного договору чи його перегляду (п. 6.2. договору).

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано у зв'язку з чим за висновками суду, договір є діючим.

Згідно до матеріалів справи 15.10.2009р. об'єкти теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписаний з обох сторін без зауважень.

За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 18.11.2008р. на суму 2299,92грн., від 17.12.2008р. на суму 580,75грн., від 16.01.2009р. на суму 1146,25грн., від 16.02.2009р. на суму 1146,25грн., від 13.03.2009р. на суму 1393,54грн., від 17.04.2009р. на суму 846,91грн., від 21.10.2009р. на суму 928,86грн., від 17.11.2009р. на суму 56,46грн., від 21.12.2009р. на суму 1365,68грн., від 19.01.2010р. на суму 694,42грн., від 12.02.2010р. на суму 694,42грн., а всього на загальну суму 10459,04грн

Вказані рахунки були вручені відповідачу, про що свідчать відмітки про отримання.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 6414,00грн., що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 4045,04грн., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 4045,04грн. суду не представив, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 159,50грн. за період з 31.10.2009р. по 15.03.2010р. на підставі п. 5.3. договору.

Як видно з розрахунку пені, останній здійснений позивачем виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені за період з 31.10.2009р. по 15.03.2010р. суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 159,50грн. такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 114,88грн. за період з 11.12.2008р. по 10.03.2009р. та індекс інфляції в розмірі 444,96грн. за період з грудня 2008р. по березень 2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 114,88грн. та індексу інфляції в розмірі 444,96грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” м. Єнакієве до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Вуглегірськ про стягнення 5158,80грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26002301751981 Єдиний центр філії ГУ Промінвестбанку, МФО 334635, ЗКПО 26221744) в особі виробничої одиниці „Єнакієветепломережа” (86405, м. Єнакієве, пр. Гірників, 33, р/р 26008255571411 в Єнакіївському відділенні ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЗКПО 05540925) суму боргу в розмірі 4439,46грн., 3% річних в розмірі 114,88грн., індекс інфляції в розмірі 444,96грн., пеня - 159,50грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Попередній документ
9277872
Наступний документ
9277874
Інформація про рішення:
№ рішення: 9277873
№ справи: 2/75
Дата рішення: 26.04.2010
Дата публікації: 22.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію