83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.04.10 р. Справа № 7/50
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА” м.Дніпропетровськ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Славія Схід” м.Макіївка
Предмет спору: стягнення заборгованості - 49 208, 62 грн., пені - 4 778, 98 грн., штрафу - 4 920, 86 грн., інфляційних - 10 649, 96 грн., 3% річних - 2 229, 44 грн.
За участю представників:
від позивача: Сулім Ю.В. - дов.
від відповідача: не з"явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю „АКВА” м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славія Схід” м.Макіївка про стягнення заборгованості у сумі 49 208, 62 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на вимогу оплати заборгованості від 03.11.2009р. №64; опис вкладення у цінний лист від 03.11.2009р., поштову квитанцію №6318 від 03.11.2009р.; витяг з ЄДРПОУ про місцезнаходження та реєстрацію відповідача; договір постачання №ДЦ00248 від 24.06.2008р.; специфікації №1; видаткові накладні №ДЦ42450 від 25.06.2008р.; , №ДЦ43535 від 30.06.2008р., №ДЦ44338 від 03.07.2008р., №ДЦ45807 від 08.07.2008р., №ДЦ47173 від 12.07.2008р., №ДЦ48556 від 17.07.2008р., №ДЦ50836 від 24.07.2008р., №ДЦ52713 від 30.07.2008р.; централізовано-кільцеву довіреність.
Заявою від 18.03.2010р. №15/юр, поданою в порядку ст.22 ГПК України, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 49 208, 62 грн., пеню - 5 672, 43 грн., штраф - 4 920, 86 грн., інфляційні - 10 937, 25 грн., 3% річних - 2 231, 76 грн.
Заявою від 09.04.2010р. №20/юр поданою в порядку ст.22 ГПК України, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 49 208, 62 грн., пеню - 4 778, 98 грн., штраф - 4 920, 86 грн., інфляційні - 10 649, 96 грн., 3% річних - 2 229, 44 грн.
Заява підписана повноважною особою. Судом з'ясовано, що позивач фактично не збільшив суму позову (суму боргу заявлену у позовній заяві), а заявив додаткові позовні вимоги (стягнення штрафу, пені, 3% річних, інфляційних). Разом з цим, якщо такі додаткові вимоги пов'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного зобов'язання і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню чи річні за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотримання приписів ст.58 ГПК України. Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/1228 від 02.06.2006р. із змінами та доповненнями внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 08.04.2008р. №01-8/218. За таких обставин, зазначена заява прийнята судом та спір розглянуто по суті з урахуванням цієї заяви.
Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, причин такого не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 10.03.2010р. та довідки головного управління статистики в Донецькій області від 12.03.2010р. №14/4-20/1314, Товариство з обмеженою відповідальністю „Славія Схід” зареєстровано як юридична особа за адресою: 86102, Донецька область, м.Макіївка, вул.Патона, 2.
Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі, з метою надання відповідачу права на захист, але він ним не скористався.
У зв'язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №ДЦ00248 від 24.06.2008р. (далі по тексту Договір).
З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити товар в асортименті за ціною зазначених у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.
Вартість Договору визначається як сума накладних на товар, переданий покупцю в рамках цього договору (п.3.2 Договору).
Покупець сплачує вартість товару протягом 7 календарних днів з моменту поставки. Форма оплати за поставлену партію товару - безготівкова або готівкою в касу постачальника. Моментом оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника (п.п. 4.1-4.3 Договору).
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу товар за видатковими накладними №ДЦ42450 від 25.06.2008р.; , №ДЦ43535 від 30.06.2008р., №ДЦ44338 від 03.07.2008р., №ДЦ45807 від 08.07.2008р., №ДЦ47173 від 12.07.2008р., №ДЦ48556 від 17.07.2008р., №ДЦ50836 від 24.07.2008р., №ДЦ52713 від 30.07.2008р. на загальну суму 49 208, 62 грн. Зазначені видаткові накладні підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками обох підприємств. На кожній видатковій накладній також міститься позначка: „оплату здійснювати строго на р/р”. оригінали зазначених накладних досліджені у судовому засіданні.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції у встановлений Договором термін не виконав, отриманий товар не оплатив, чим порушив умови Договору.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку 49 208, 62 грн. боргу.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача за період з 03.07.2008р. по 19.02.2010р. 3 % річних у сумі 2 229, 44 грн., за липень 2008р. - січень 2010р. інфляційні у сумі 10 649, 96 грн.
Розрахунок інфляційних та 3% річних перевірено судом, зазначені суми нараховані позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства та арифметично вірно.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.9.3 Договору, у випадку недотримання покупцем термінів оплати згідно п.п. 4.1 та 7.2 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 30 календарних днів, додатково покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4 778, 98 грн. за період з 03.07.2008р. по 06.02.2009р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, а також штраф у сумі 4 920, 86 грн.
Розрахунок пені та штрафу перевірені судом, зазначені суми нараховані позивачем у відповідності до діючого законодавства та умов Договору, розраховані арифметично вірно та підлягають стягненню у повному обсязі.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славія Схід” м.Макіївка про стягнення заборгованості - 49 208, 62 грн., пені - 4 778, 98 грн., штрафу - 4 920, 86 грн., інфляційних - 10 649, 96 грн., 3% річних - 2 229, 44 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Славія Схід” (86102, Донецька область, м.Макіївка, вул.Патона, 2, р/р 26001198083151 в ДФ ВАТ „Кредит промбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 34591236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АКВА” (пошт.адреса: 49010, м.Дніпропетровськ, вул.Марії Кюрі, б.5; юр.адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Бажова, 11-а, р/р 26004320012301, філія АБ „Південний” в м.Дніпропетровськ, МФО 306458, ЗКПО 30897554) - заборгованість у сумі 49 208, 62 грн.; 3% річних у сумі 2 229, 44 грн., інфляційні у сумі 10 649, 96 грн., пеню у сумі 4 778, 98 грн., штраф у сумі 4 920, 86 грн. державне мито у сумі 717,88 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя