Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/7344/17
Провадження №1-кп/523/170/20
29.10.2020 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участю перекладачів Барамцалашвілі, ОСОБА_7
за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8
за участю захисника ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Суворовського районного суду м.Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12017160490001517 від 27.03.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хобі р. Грузія, грузина громадянина Грузії, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, раніше судимого, останні рази:
- 6.05.2015р. Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік.
- 24.04.2019 року Берегівським міськрайонним судом Закарпатської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
- 12.07.2019 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.3, 345 ч.2 КК України,-
Встановила:
27.03.2017 року приблизно о 9:30 годині, ОСОБА_12 за попередньою змовою з двома невстановленими досудовим слідством особами чоловічої статі, відносно яких матеріали виділені в окреме провадження, знаходячись біля будинку №98, розташованому по вул. Добровольського у м. Одесі, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, реалізуючи свій протиправний умисел, підійшли до автомобілю марки «Тойота Превіа» державний номер НОМЕР_1 , в якому сидів потерпілий ОСОБА_10 , та відповідно розподілених між собою ролей, згідно якої невстановлена досудовим слідством особа 1, діставши ніж марки «Magnum Safari Mate XD», розбила скло задньої двері автомобілю та на пів тулубу проникла всередину салону, в подальшому діючи за особистою ініціативою, особа 1 стала розмахувати ножем перед обличчям потерпілого, який сидів на задньому сидінні праворуч, в свою чергу ОСОБА_12 та невстановлена досудовим слідством особа 2, відкрили задні праві двері автомобілю та особа 2 стала утримувати ОСОБА_10 , а ОСОБА_12 намагався вирвати сумку з рук потерпілого, в цей момент невстановлена досудовим слідством особа 1 схопила гроші у сумі 180 тис. гривень, належних потерпілому, які лежали на підлокітнику заднього сидіння автомобіля, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток на вказану суму.
Крім того, в цей же день, 27.03.2017 року приблизно о 9:30 годині, ОСОБА_12 разом з двома невстановленими досудовим слідством особами, перебуваючи біля будинку №98, розташованому по вул. Добровольського у м. Одесі, після вчинення вищезазначеного злочину, намагалися втекти з місця події, рухаючись на автомобілі марки «Ауді А6» держаний номер НОМЕР_2 (справжній державний номер HNS 340), однак були помічені інспекторами взводу супроводження ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , які виконували свої службові обов'язки на автомобілі марки «Фольцваген Пассат В5» реєстраційний номер НОМЕР_3 та які з метою зупинення правопорушників увімкнули червоний проблисковий маячок, блокуючи рух автомобілю, в якому знаходилися ОСОБА_12 , особа 1 та особа 2, та вийшовши зі службового автомобілю стали вимагати від останніх вийти з машини та пред'явити документи. В свою чергу ОСОБА_12 з невстановленими особами 1 та 2, реалізуючи свій план щодо нейтралізації дій працівників поліції, які стали перешкодою для їх втечі, діючи навмисно з метою спричинення тілесних ушкоджень інспекторам правоохоронного органу, шляхом наїзду, продовжили рух на автомобілі «Ауді А6» під керуванням невстановленої особи в бік інспектора поліції ОСОБА_11 , здійснивши на нього наїзд, тим самим своїми діями спричинивши лейтенанту поліції ОСОБА_11 згідно висновку судово-медичної експертизи за №816 від 18.05.2017 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми правого колінного суглобу у вигляді масивного ушкодження латеральної колатеральної зв'язки, ушкодження заднього рогу латерального меніску й часткового ушкодження зовнішньої підтримуючої зв'язки наколінника: закритої травми лівого колінного суглобу у вигляді часткового ушкодження передньої хрестоподібної зв'язки, ушкодження переднього латерального меніску й часткового ушкодження зовнішньої підтримуючої зв'язки наколінника, синця грудної клітки, садна обох ліктьових суглобів, забою м'яких тканин правої стопи, які відповідно до критеріїв п.2.2.2 та 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у зміненому обвинувальному акті від 14.08.2020 року та пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.3, 345 ч.2 КК України визнав повністю, та пояснив, що приїхав до м. Одеси за своїми справами, протягом дня випадково зустрівся з малознайомими йому людьми, анкетні дані яких йому не відомі, хтось з них запропонував йому здійснити викрадення грошових коштів, на що він погодився. У березні 2017 року у ранковий час приблизно о 10 годині втрьох на автомобілі «Ауді» вони прибули на вул. Добровольського перехрестя вул. Заболотного у м. Одесі. Там стояв припаркований автомобіль «Тойота Превіа». Чоловік вийшов з машини, хотів обміняти грошові кошти, потім повернувся. Була ідея забрати суму грошей у потерпілого ОСОБА_10 , так як припускали, що у нього повинно було бути 5-6 тис. доларів США, достовірної інформації як такої вони не мали. Водій автомобілю залишався за кермом, вони з іншим хлопцем вийшли з машини, ОСОБА_10 сидів в своїй машині, особисто він підійшов до задніх дверей автомобілю з правої сторони, намагався вирвати у потерпілого сумку, схватив її, але нічого не вийшло, вислизнуло з рук, сумка так і залишилися в салоні автомобілю, що в цей момент робили інші, не бачив, вікна в автомобілі були тоновані, в салон він не заходив, знаходився на вулиці, тому не міг бачити, що відбувається всередині, гроші він не брав, нікому не погрожував, не чіпав, пізніше під час слідства дізнався, що подільники втекли з сумою грошей, мабуть третій їх забрав. Ножа у співучасників не бачив та не знав, що у когось є холодна зброя.
Коли його покликали, він повернувся до їх машини, залишивши місце скоєння злочину, сів позаду. Потім за ними була погоня, але водій продовжував керувати, поліцейські не зупиняли переслідування, їх наздоганяли, автомобіль «Ауді А6» потрапив в ДТП, внаслідок чого вони зупинилися, поліцейські вийшли, підійшли до них, стали вимагати, щоб вони покинули машину, але водій не погодився; задні двері, де він знаходився, були заблоковані. Потім на одного з поліцейського був скоєний наїзд, як саме він не бачив, після наїзду їх автомобіль продовжив рух, потім на Молодій гвардії знову сталося зіткнення з іншим автомобілем, після чого вони стали всі тікати, двоє з них зникли, тільки він один був затриманий, при ньому нічого не було, окрім особистих коштів.
Вину визнає повністю, не заперечуючи, що під час переслідування поліцейськими їх автомобілем потерпілому ОСОБА_11 були спричинення тілесні ушкодження, а також не оспорює того факту, що мав на меті пограбування потерпілого ОСОБА_10 , стверджуючи, що вчинити злочин таким чином це була не його пропозиція. Причини свого вчинку обвинувачений не зміг пояснити, разом з цим розкаюється у скоєному, завдана потерпілому ОСОБА_10 матеріальна шкода відшкодована в добровільному порядку у сумі 50 тис. гривень, претензій матеріального характеру особисто до нього не має.
Крім того, винність обвинуваченого ОСОБА_12 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.3, 345 ч.2 КК України повністю підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, дослідження яких було проведено судом.
Так, допитаний у суді потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що 27.03.2017 року о 9:30 годині знаходився на вул. Добровольського, де сидів в припаркованому автомобілі марки «Тойота Превіа», в якому розсувні двері, несподівано до автомобілю підбіг чоловік кавказької національності, з лівої сторони розбив заднє пасажирське скло, в лівій руці у нього був ніж, яким він став перед ним розмахувати, просунувшись наполовину через скло всередину салону, другою рукою хватаючи гроші та засовуючи їх собі за пазуху. Грошові кошти лежали посередині на підлокітнику між сидіннями ліворуч від нього, так як він їх виклав, щоб перерахувати. В цей момент, коли він став відсовуватися від нападника, з правої сторони з'явився обвинувачений ОСОБА_12 , який знаходячись зовні на вулиці, відчинивши задні двері автомобілю, став двома руками тягнути з його рук сумку, яку він міцно тримав, не бажаючи віддавати, мабуть вони думали, що в сумці є грошові кошти. Подальших дій особи, яка була з ножем, вже не бачив, так як був зайнятий боротьбою з ОСОБА_12 . Третій був маленького зросту, бігав на вулиці, ОСОБА_12 стояв до нього спиною, потім мабуть поступила якась команда, так як грабіжники швидко зникли. Сумка залишалися у нього, ОСОБА_12 не зміг її вирвати. Коли він вийшов зі своєї машини, злочинці вже сиділи в своєму автомобілі «Ауді А6», який знаходився позаду його автомобілю «Тойота Превіа», співпрацівники поліції перегородили їм дорогу, так як вони намагалися втекти.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 підтвердив, що йому частково відшкодований матеріальний збиток, а також те, що обвинувачений ОСОБА_12 насилля до нього не застосовував, погроз не висловлював, він його вибачив, уточнивши суму спричиненого в дійсності збитку, яка складає 180 тис. гривень, замість раніше вказаної. Щодо міри покарання відносно ОСОБА_12 потерпілий ОСОБА_10 вважав за достатнє призначити обвинуваченому мінімальне покарання, обмежившись строком, яке останній відбув, перебуваючи у слідчому ізоляторі під вартою.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 , пояснив, що 27.03.2017 року він з шостої години ранку заступив на службу у складі поліцейського екіпажу, разом з напарником ОСОБА_14 здійснювали патрулювання Суворовського району м. Одеси. Рухаючись приблизно о десятій годині ранку по вул. Добровольського, в районі перехрестя вул. Заболотного у м. Одесі випадково побачили, що на зупинці громадського транспорту троє невідомих осіб кавказької національності здійснюють напад на людину, який знаходиться в автомобілі марки «Тойота Превіа», потім відбігають та сідають в автомобіль «Ауді А6», особа з ножем сіла за кермо, друга особа з грошима в руках була на передньому пасажирському сидінні, третій знаходився на задньому пасажирському сидінні. Вони з напарником під'їхали до місця, поставивши свій службовий автомобіль перед автомобілем «Ауді А6», щоб у правопорушників не було змоги від'їхати, але вони стали заднім ходом здавати, потім зробили різкий розворот, вдарили стоячий позаду них інший автомобіль, після чого знову розпочали рух, проїхавши приблизно 200 метрів. Вони з напарником ОСОБА_15 вибігли, стали йти в сторону осіб, підійшовши до їх автомобілю, намагався відчинити двері, смикати за ручку, в цей момент вони скоїли на нього наїзд задньою частиною автомобілю, від чого він впав, але швидко піднявся, дістав табельну зброю, здійснив попереджаючи постріли в повітря, потім в переднє колесо автомобілю «Ауді А6», незважаючи на це, невідомі на великій швидкості продовжили рух в бік Молодої гвардії, вони стали їх переслідувати. На перехресті Молодої гвардії та Південної дороги автомобіль «Ауді А6» зіткнувся з автомобілем марки «Мерседес», після чого двоє осіб з передніх пасажирських сидінь стали тікати, забігши на територію табору «Молода гвардія», рухаючись вдовж узбережжя моря, зникли, оскільки у нього боліла нога, він повернувся до службового автомобілю. Третій чоловік - ОСОБА_12 вибіг з заднього пасажирського сидіння та став тікати в сторону трамвайної зупинки до бізнес - центру «Альянс», де був затриманий напарником, після чого була викладена слідча оперативна група, складені рапорти. На місце також була викликана «швидка допомога», він був госпіталізований. Внаслідок протиправних дій порушників ним були отримані тілесні ушкодження ніг, пошкоджені зв'язки, колінні суглоби, півтора місяці пробув у лікарні.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_12 як особу, яка знаходилася в автомобілі «Ауді А6» за задньому сидінні та в подальшому був затриманий, поклавши вирішення питання щодо міри покарання відносно обвинуваченого на розсуд суду, цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_12 не пред'являвся.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що на теперішній час є працівником поліції ГУНП в Одеській області. 23.07.2017 року разом з напарником ніс службу на території Суворовського району м. Одеси, напарник ОСОБА_11 знаходився за кермом службового автомобілю. В ході патрулювання зі сторони Об'їзної дороги вони виїхали на перехрестя вул. Заболотного та вул. Добровольського у м. Одесі, де побачили з правої сторони, як біля автомобілю «Тойота Превіа», який був припаркований біля дороги, відбуваються незрозумілі дії, метушня, потім троє осіб кавказької зовнішності відбігають та сідають до автомобілю марки «Ауді А6», який стояв на проїжджій частині біля зупинки. Вони з напарником під'їхали на місце, своїм службовим автомобілем перекрили їм дорогу, автомобіль «Ауді А6» став здавати назад заднім ходом, потім розвернувся на 180 градусів, вдарив інший автомобіль, разом з ОСОБА_11 вони вийшли зі свого автомобілю, стали до них підходити, ОСОБА_11 знаходився позаду їх транспортного засобу, він стояв попереду, автомобіль «Ауді А6» здійснював рух назад - вперед, щоб проїхати далі, в цей момент задньою частиною автомобілю був скоєний наїзд на ОСОБА_11 , від чого той впав, потім підвівся. Вирвавшись з пастки, автомобіль «Ауді А6» почав від'їжджати, вони стали рухатися вслід за ними, почалося переслідування. Не зупиняючись, автомобіль «Ауді А6» продовжив рух в сторону Молодої гвардії, де на перехресті вчинив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес», після чого двоє осіб вибігли з автомобілю «Ауді А6» та стали тікати вздовж моря по території табору Молодої гвардії, третій з них побіг в сторону трамвайної зупинки, де був безпосередньо ним затриманий.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 впізнав обвинуваченого ОСОБА_12 , як особу, яка була ним затримана.
- Протоколом огляду місця події від 27.03.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_10 , в ході якого в присутності понятих був оглянутий автомобіль марки «Тойота Превіа» державний номер НОМЕР_1 в кузові сірого кольору, який мав зовні пошкодження, а саме розбите заднє скло лівої двері з фото таблицею;
- Протоколом огляду місця події від 27.03.2017 року, в ході якого в присутності понятих був оглянутий автомобіль марки «Ауді А6» державний номер НОМЕР_2 в кузові чорного кольору, розташованому по вул. Миколаївська дорога, 172/2 у м. Одесі поперек дороги за світлофором, на якому інспектору взводу супроводження ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження; в ході огляду даного автомобілю були вилучені свідоцтво про реєстрацію автомобілю, мобільні телефони марки «Айфон», «Самсунг Дуос», «Нокіа», пістолет ПМР, ніж мисливський, ніж розкладний, автомобільні номерні знаки (з фото таблицею);
- Протоколом затримання особи від 27.03.2017 року (час фактичного затримання 11:40 год.);
- Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 28.03.2017 року, в ході якого у присутності понятих потерпілий ОСОБА_10 впізнав під номером 2 із чотирьох пред'явлених ножів ніж коричневого кольору, яким йому погрожувала особа під час вчинення злочину;
- Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.05.2017 року у присутності понятих за участю потерпілого ОСОБА_10 , в ході якого перевірялися обставини, спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце по вул. Добровольського, 98 у м. Одесі 27.03.2017 року о 9:00 годині;
- Висновком судово-медичної експертизи за №816 від 18.05.2017 року, відповідно якому у ОСОБА_11 були виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита травма правого колінного суглобу у вигляді масивного ушкодження латеральної колатеральної зв'язки, ушкодження заднього рогу латерального меніску й часткового ушкодження зовнішньої підтримуючої зв'язки наколінника: закрита травма лівого колінного суглобу у вигляді часткового ушкодження передньої хрестоподібної зв'язки, ушкодження переднього латерального меніску й часткового ушкодження зовнішньої підтримуючої зв'язки наколінника, синця грудної клітки, садна обох ліктьових суглобів, забою м'яких тканин правої стопи, які утворилися від дії тупих предметів, яким могли бути частини кузову рухомого транспортного засобу в момент контактування з тілом постраждалого, а також внаслідок його подальшого падіння на дорожнє покриття, які викликають тривалий розлад здоров'я понад три тижні, і за цим критерієм згідно п.2.2.2 та 4.6 «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
- Відповідь начальника Департаменту карного розшуку від 11.05.2017р., за змістом якого відповідно дактилоскопічної карти, яка надійшла з Одеського слідчого ізолятору, заповненої на ім'я ОСОБА_16 , отриманий збіг з відбитками пальців ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- Постанова про уточнення анкетних даних підозрюваного від 16.05.2017 року, відповідно якої вважати правильним анкетні дані підозрюваного: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Хобі р. Грузія;
- Постанова прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 від 18.05.2017р. про виділення з кримінального провадження за №12017160490001517 від 27.03.2017р. матеріалів досудового розслідування відносно двох невстановлених осіб щодо скоєння кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 187 ч.4, 263 ч.1, 263 ч.2 КК України.
11.08.2020 року прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 в результаті судового розгляду було змінене обвинувачення з перекваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_12 зі ст.187 ч.4 КК України на ст.186 ч.3 КК України, яке затверджене в.о. керівника Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_17 .
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_12 своїми діями скоїв умисні злочини, передбачені ст.ст.186 ч.3, 345 ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані у зміненому прокурором обвинуваченні за кваліфікуючими ознаками:
- ст.186 ч.3 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, що завдало значної шкоди потерпілому;
- ст.345 ч.2 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків та його вина повністю доказана.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, міру його вини, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння корисних злочинів аналогічної спрямованості, маючи не зняту та непогашену судимість скоїв нове кримінальне правопорушення, має не відбуте покарання за попередніми вироками, особисте ставлення до вчиненого діяння, усвідомлення своєї провини, також суд враховує, що обвинувачений має родину, місце реєстрації на території України, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, що підтверджено копіями документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, його негативне відношення до скоєного діяння, добровільне відшкодування спричиненого збитку, відсутність претензій зі сторони потерпілого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України суд відносить повне визнання своєї провини, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлені.
Крім цього, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування здійснювалось безкоштовне залучення експертів для проведення судово-медичної експертизи щодо потерпілого ОСОБА_11 , у зв'язку з чим процесуальні витрати у даній частині відсутні. Однак крім цього, під час досудового розслідування були проведені три трасологічні експертизи та балістична експертиза холодної та вогнепальної зброї загально вартістю 2462,88 гривень (527,76грв., 351,84грв., 527,76 грв., 1055,52грв.)
Статтею ст.124 ч.2 КПК України щодо розподілу процесуальних витрат регламентовано, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Разом з цим ст.119 ч.1 КПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан особи обвинуваченого, за власною ініціативою має право своєю ухвалою звільнити від оплати процесуальних витрат повністю або частково.
Приймаючи до уваги об'єм пред'явленого ОСОБА_12 обвинувачення, до якої не входять ст.ст. 263 ч.1, 263 ч.2 КК України щодо незаконного поводження зі зброєю, обставини вчинених кримінальних правопорушень, ступень вини та особисту роль ОСОБА_12 при вчиненні злочинів, колегія суддів вважає за можливе частково звільнити обвинуваченого від належних до оплати витрат, а саме стягнути з ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 820,96 грв., тобто 1/3 частину від загальної суми.
Також з огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням наданих до суду матеріалів з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази - мобільний телефон «Fly», грошові кошти у сумі 2200 гривень купюрами по 200 гривень, які були вилучені під час затримання ОСОБА_12 , на які ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси за № 523/4563/17 (Пр. №1-кс/523/709/17) від 29.03.2017 року був накладений арешт, та які передані на зберігання до камери схову речових доказів при Суворовському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, колегія суддів після набрання вироком чинності вважає за доцільне повернути за належністю.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших осіб.
Статтею 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом ст.100 ч.1 КК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за № 523/4563/17 (Пр.№1-кс/523/709/17) від 29.03.2017р. про накладення арешту на тимчасове вилучене майно під час затримання ОСОБА_12 після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає потреба.
При цьому арешт, який був накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси за № 523/4562/17 (Пр. №1-кс/523/708/17) від 29.03.2017 року на предмети, які були вилучені під час обшуку автомобілю «Ауді А6» держаний номер НОМЕР_2 , який знаходився на вул. Миколаївська дорога, 172/2 у м. Одесі (два ножі мисливський та розкладний, пістолет ПМР 9мм., три гільзи та куля з патрона пістолета Макарова 9мм., два автомобільні реєстраційні номери, металевий стержень, мобільні телефони «Самсунг Дуос», «Айфон 4» «Нокіа», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Ауді А6», видане Литовською республікою), на думку колегії суддів на даний час скасуванню не підлягає, так як зазначений перелік предметів визнаний речовими доказами та є предметом дослідження в рамках іншого кримінального провадження, оскільки до направлення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_12 до суду матеріали досудового розслідування відносно невстановлених осіб були виділені в окреме провадження, зареєстрованого за №12017160490002365 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.ст.187 ч.4, 263 ч.1, 263 ч.2 КК України та як вбачається перебувають у проваджені слідчого.
Матеріали кримінального провадження за №12017160490001517 від 27.03.2017 року до обвинувального акту не долучались, тому суд визначає місце їх зберігання в Одеській місцевій прокуратурі №4.
Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотивацію вчинених злочинів, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєних діянь, які відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, які мали місце у 2017 році, враховуючи особу ОСОБА_12 , який у судовому засіданні у зміненому обвинуваченні вину визнав повністю, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння корисних злочинів, спрямованих проти власності, фактично вчинив кримінальні правопорушення, коли на розгляді інших судів перебували інші кримінальні провадження за епізодами вчинення крадіжок, приймаючи до уваги спосіб його життя, сімейний стан, негативне ставлення до скоєного, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність претензій потерпілої сторони, а також думку прокурора, потерпілого ОСОБА_10 , який висловив позицію щодо призначення обвинуваченому міри покарання за відбутим строком, вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ст.ст.70, 71 КК України з частковим приєднанням покарання не відбутого за попереднім вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019 року, який набрав законної сили відповідно ухвали Закарпатського апеляційного суду від 14.01.2020р. (даний вирок раніше не був врахований), та вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2019 року, який набрав чинності відповідно ухвали Закарпатського апеляційного суду від 12.11.2019р., на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження в рамках кримінального провадження за №12017160490001517 від 27.03.2017 року щодо ОСОБА_12 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який діяв з 27.03.2017 року по 3.06.2018 року включно, так як обвинувачений був звільнений з-під варти після закінчення строку дії ухали Суворовського районного суду м. Одеси від 5.04.2018р.
В подальшому на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 22.11.2019 року ОСОБА_12 був конвойований з Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та до теперішнього часу утримується під вартою.
Також достовірно з'ясовано, що на теперішній час ОСОБА_12 фактично відбуває покарання за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2019 року за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, початок відбуття покарання за змістом вказаного вироку відраховується з 13.06.2019 року.
Разом з цим, не зважаючи на те, що вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019 року набрав законної сили 14.01.2020р. відповідно ухвали Закарпатського апеляційного суду, як вбачається, даний вирок залишився не виконаним.
При цьому, відповідно до положень ст.5 ч.2 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.
За змістом внесених змін до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» за №838-VIII від 26.11.2015р., зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосоване попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Правова позиція щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання) викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018р.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018р. (пункт 105), визначено, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Відповідно до пункту 106 цієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018р., якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.
Приймаючи до уваги ту обставину, що інкриміновані ОСОБА_12 злочини у кримінальному провадженні за №12017160490001517 від 27.03.2017 року скоєні у березні 2017 року, з метою не погіршення становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне за наслідком судового провадження зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_12 час його знаходження під вартою під час судового розгляду за цим кримінальним провадженням, в тому числі з моменту тимчасового залишення обвинуваченого в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на підставі ухвали суду від 22.11.2019р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до вимог Закону України за №838-VIII від 26.11.2015р.
Крім цього, при призначенні покарання ОСОБА_12 колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ст.71 КК України, а саме призначити покарання за сукупністю вироків, приєднав не відбуту частину покарання за попередніми вироками, так як встановлено, що обвинувачений також засуджений вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2019 року за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, а також вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019 року за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, обидва злочини вчинені до скоєння злочинів, які є предметом даного судового розгляду, а саме мали місце у 2015 році.
Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання у вигляді позбавлення волі, приймаючи до уваги, що ОСОБА_12 відбуває покарання за скоєння іншого злочину, оцінюючи у сукупності викладені доводи, колегія суддів вважає за доцільне до набрання вироком законної сили застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Наступне зарахування, зокрема у випадку тримання особи під вартою до набрання вироком законної сили, здійснюється місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, або апеляційним судом в разі оскарження вироку.
Керуючись ст.ст.70, 71, 72 КК України, ст.ст. 100, 170, 174, 369-371, 373-374, 395 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.3, 345 ч.2 КК України, призначив йому покарання:
- за ст. 186 ч.3 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
- за ст. 345 ч.2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_12 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково один місяць позбавлення волі - покарання не відбуте за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.04.2019 року, який раніше не був врахований, та частково приєднати один місяць позбавлення волі - покарання не відбуте за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2019 року та остаточно визначити ОСОБА_12 за сукупності вироків міру покарання у вигляді п'яти років двох місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - залишити без змін.
На підставі ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» за №838-VIII від 26.11.2015р.) зарахувати ОСОБА_12 в строк відбування основного покарання час його попереднього ув'язнення в рамках даного кримінального провадження в період часу з 27.03.2017 року по 3.06.2018 року включно, а також з 22.11.2019 відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси про тимчасове утримання обвинуваченого під вартою до моменту ухвалення вироку, тобто 29.10.2020 року з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі на підставі ст.72 ч.5 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» за № 838-VIII від 26.11.2015р.
Разом з цим, відповідно до ст.71 КК України зарахувати в строк призначеного остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_12 частково відбуте ним покарання за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2019 року, строк відбування якого обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_12 , тобто з 13.06.2019р, також зарахувавши час його перебування під вартою з 1.07.2015р. по 13.07.2015р. відповідно зазначеного вироку з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» за №838-VIII від 26.11.2015р.).
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за № 523/4563/17 (Пр. №1-кс/523/709/17) від 29.03.2017 року, якою був накладений арешт на предмети, вилучених при затриманні ОСОБА_12 - скасувати.
Скасувати арешт з тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29.03.2017 року.
Речові докази - мобільний телефон марки «Fly», грошові кошти у сумі 2200 гривень номіналом по 200 гривень серією та номером купюр, визначених в ухвалі, які зберігаються в камері схову речових доказів при Суворовському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, після набрання вироком чинності, повернути за належністю - ОСОБА_12 .
Виконання вироку в дані частині покласти на Суворовський ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Одеського НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області (м. Одеса, вул. Прохоровська, буд.35) процесуальні витрати у загальній сумі 820,96 гривень - вартість проведених експертиз, пов'язаних із залученням експертів під час досудового розслідування.
Матеріали кримінального провадження за №12017160490001517 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2017 року зберігати в Одеській місцевій прокуратурі №4.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3