Справа №522/10492/20
Провадження№2/522/5190/20
11 листопада 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.
за участі секретаря судового засідання - Смоковій А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою 01.07.2020 року звернувся представник Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18.10.2019 року на підставі заяви-згоди №1132456 на укладання універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб та договору № 26203000437257 про встановлення кредитного ліміту, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого ліміту кредитної лінії у розмірі 278 000,00 гривень, строком на 12 місяців з можливістю пролонгації та сплатою відсотків за користування кредитом. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 23.06.2020 року має заборгованість у розмірі 333 832,49 гривень, яка складається з заборгованості: за кредитом у розмірі 272 396,24 грн.; за несплаченими відсотками у розмірі 61 436,25 грн.
У зв'язку з вищевказаним, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 333 832,49 грн. та вирішення питання щодо судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причин неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, будь-яких пояснень та заперечень до суду не направляла.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 11.11.2020 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.10.2019 року АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір №26203000437257 про встановлення кредитного ліміту ( долі - Договір).
Окрім цього, ОСОБА_1 підписала заяву-згоду №1132456 на укладання Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб (далі-УДБО). Шляхом підписання вказаної заяви-згоди підтвердила свою згоду та ознайомлення з умовами, викладеними в УДБО, що розміщений на веб-сайті банку www.creditdnepr.com.ua, тарифами, проетом цієї зави-згоди, і беззастережно приєдналась до умов УДБО.
Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку передбаченому цим договором та УДБО, банк здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта, відкритого в банку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (кредитної карти), шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта та рахунку.
Пунктами 1.2.1.-1.2.2. Договору встановлено, ліміт кредитної лінії становить - 278 000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії календарного ліміту жодна зі сторін в установленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії кредитного ліміту, строк дії кредитного ліміту продовжується на той же строк і на тих же умовах, що визначені в цьому договорі.
Пунктом 1.2.3. Договору про встановлення кредитного ліміту визначено, що процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 48,00% річних; на прострочену заборгованість за кредитом - 56,00 % річних. Пільговий період до 67 днів. Розмір процентної ставки протягом пільгового періоду складає - 0,01% річних.
Згідно із п. 2.2 Договору, банк нараховує проценти за користування кредитом у валюті кредиту на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, при цьому, враховується перший в не враховується останній день користування кредитом. Базою для нарахування процентів є фактична заборгованість за кредитом станом на кінець кожного операційного дня банку.
Відповідно до п. 2.3. Договору, заборгованість за цим договором погашається клієнтом шляхом зарахування обов'язкового платежу на рахунок, визначений п. 1.1. цього договору з 6 числа місяця, наступного за місяцем в якому був використаний кредит до 5 числа місяця, що йде через один місяць після місяця в якому був використаний кредит.
Як зазначив представник позивача, банком в повному обсязі виконано взяті на себе обов'язки в частині надання кредитних коштів відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.
Із позову вбачається, що відповідачка свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у відповідачки перед позивачем утворилася заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позивач зазначив, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 23.06.2020 року наявна заборгованість у розмірі 333 832,49 гривень, яка складається з заборгованості:
-за кредитом у розмірі 272 396,24 грн.;
-за несплаченими відсотками у розмірі 61 436,25 грн.
26.05.2020 року відповідач була надіслана вимога про погашення заборгованості, що виникла за договором №26203000437257 від 18.10.2019 року.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднанням є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
З урахуванням даних норм закону та на підставі встановлених фактів у справі суд дійшов висновку, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та боржником ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини, що підтверджується змістом кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом частин 1, 2 статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Як наводить частина 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З приведеного аналізу досліджених судом доказів випливає, що існує законне підґрунтя для задоволення вимог банку, та за цим спором підлягає стягненню з відповідача вказана грошова сума.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (стаття 13 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).
За загальним правилом кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (частина 3 статті 12, частини 1, 6 статті 81 ЦПК України).
Отже перевіривши факти і обставини справи, враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв'язку, установивши характер правовідносин, що виникли між сторонами, і надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача суму несплачених фактично використаних коштів за кредитом у розмірі 272 396,24 грн. та за несплаченими відсотками у розмірі 61 436,25 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст. 1050 ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 5007,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2133 від 24.06.2020 року.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263, 268, 280, 352, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ - 14352406, адреса місця знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32) заборгованість у розмірі 333 832 ( триста тридцять три тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 49 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (код ЄДРПОУ - 14352406, адреса місця знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32) судовий збір у розмірі 5007 (п'ять тисяч сім) гривень 49 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде складено 11.11.2020 року.
Суддя: Д.Ю. Донцов