ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
05 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 01.09.2020 року, об 01 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство, відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав її нецензурною лайкою та намагався вчинити бійку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Постанова про привід ОСОБА_1 у судове засідання не виконана. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про таке.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 191149 від 01.09.2020 року, протокол прийняття заяви від 01.09.2020 року, поясненнями самого ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.
А як було вище зазначено, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме словесно ображав її нецензурною лайкою та намагався вчинити бійку, чим останній могло було завдано психологічної шкоди.
Таким чином, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1
вчинив насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру та його вина повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена доказами, дослідженими судом.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_3 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для його виправлення, а також для припинення нових правопорушень, достатнім і необхідним є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією частини статті, за якою він притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2 283-285, 294 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних доходів громадян, у сумі 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 420,40 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
05.11.2020
Єдиний унікальний номер справи: №522/15581/20
Номер провадження №3/522/9591/20
Головуючий суддя - Русєва А.С.