Справа № 521/17037/20
Номер провадження:1-кс/521/4830/20
09 листопада 2020 року слідчий суддя Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 - ОСОБА_3 , захисника-адвоката - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши із застосуванням відеоконференції у відкритому судовому засіданні в місті Одесі скаргу ОСОБА_5 та клопотання адвоката ОСОБА_4 діючого в інтересах ОСОБА_5 , щодо захисту прав людини, в порядку статті 206 КПК України, -
До Малиновського районного суду міста надійшла скарга ОСОБА_5 та клопотання адвоката ОСОБА_4 діючого в інтересах ОСОБА_5 , щодо захисту прав людини, в порядку статті 206 КПК України, які ухвалою слідчого судді об'єднанні в одне провадження.
Зі змісту скарги обвинуваченого та клопотання адвоката вбачається, що ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 , який дії в інтересах ОСОБА_5 просять негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , в обґрунтування заявники вказують на те, що 29 липня 2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області ухвалено вирок, яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотирнадцять років з конфіскацією всього його майна. Цим вироком, за відсутністю відповідного клопотання прокурора, обрано ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком чинності, та ОСОБА_5 взято під варту в залі судового засідання, що на думку обвинуваченого та адвоката є порушенням вимог частини 1 статті 331 КПК України, оскільки під час судового розгляду суд лише за клопотанням сторони має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Скаржники зазначають, що вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 липня 2020 року не набрав законної сили, а тому ОСОБА_5 негайно має бути звільнений з-під варти, оскільки фактично ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком суду який не набрав законної сили.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 та своє клопотання, наполягаючи на їх задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги та клопотання.
Прокурор Одеської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення скарги обвинуваченого та клопотання адвоката.
Розглянувши скаргу обвинуваченого, клопотання адвоката, та вислухавши думку ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали на підставі яких ОСОБА_5 тримається під вартою, суддя дійшов висновку про те, що скарга обвинуваченого та клопотання захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Слідчим суддею встановлено, що 29 липня 2020 року Овідіопольським районним судом Одеської області ухвалено вирок відносно ОСОБА_5 , та його визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України і призначено покарання у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. До набрання вироком чинності ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_5 під варту в залі суду. Крім того, як вбачається з мотивувальної частини вказаного вироку, колегія суддів, приймаючи рішення про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивувала своє рішення, при цьому вказавши на мету та обставини для застосування такого запобіжного заходу.
Ухвалюючи вирок, суд, відповідно до положення ст. 374 КПК України, має право прийняти рішення щодо рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження. Вимогами статті 331 КПК України, передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є (серед іншого) запобіжні заходи. Як вбачається із вироку, суд в регулятивній його частині вказав, що до набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_5 обрати у вигляді тримання під вартою, взявши останнього під варту в залі суду.
Крім того, в постанові пленуму ВССУ за № 14 від 19 грудня 2014 року вказано, що під час ухвалення обвинувального вироку суд вправі застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого до набрання цим вироком законної сили. Суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у такому випадку з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення.
При цьому, якщо питання про доцільність та обґрунтованість тримання засудженого під вартою виникає на стадії апеляційного оскарження і апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції може переглянути доцільність подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Аналізуючи положення закону «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, котрий у випадках, передбачених КПК, застосовується щодо засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили, метою запобіжного заходу, серед іншого, є забезпечення виконання вироку.
Таким чином, слідчий суддя перевіривши законність перебування під вартою ОСОБА_5 приходить до висновку, що дана особа перебуває в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на законних підставах, а саме згідно вироку Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 липня 2020 року, яким ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому скарга обвинуваченого ОСОБА_5 та клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 206 КПК України, про звільнення обвинуваченого, з-під варти за відсутністю судового рішення, яке набрало законної сили, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 206, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_5 та клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_5 , щодо захисту прав людини, в порядку статті 206 КПК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1