Справа № 947/28657/20
Провадження № 3/947/6944/20
11.11.2020 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія АПР18 №652577 від 03.09.2020, складений ст.інспектором ЮП Київського ВП ГУНП в Одеській області Тропаідзе В.А. щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню доньку 2004 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 - батько малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2004 р.н., притягається до адміністративної відповідальності за те, що 03.09.2020 близько 18.00 год. ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані офіцером поліції за ч.1 ст.184 КпАП України.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про направлення матеріалів щодо нього до Київського районного суду м.Одеси був повідомлений належним чином під розписку в протоколі. Судом вживалися заходи для сповіщення особи щодо якої складений протокол про час та місце проведення судового засідання, але ОСОБА_1 ухилився від отримання судової повістки, засоби мобільного зв'язку в протоколі не зазначені. Він був додатково сповіщений через дільничного офіцера поліції.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибув до суду, хоча достовірно знав, що матеріали щодо нього направлені до Київського районного суду м.Одеси, поводячись пасивно, не цікавився справою щодо нього, будучи додатково сповіщеним через дільничного офіцера поліції, з урахуванням стислих строків розгляду даної категорія справ, справа розглянута без його участі.
Згідно ст.278 КпАП України під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи зібрані необхідні додаткові матеріали, які мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений офіцером поліції без додержання вимог Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Так, автор протоколу безпідставно склав щодо батька дитини протокол за ч.1 ст.184 КпАП України.
Зокрема, в протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, конкретних обставин, які б вказували на невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків по відношенню до своєї дитини, та не вказано, від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, ухиляється ОСОБА_1 .
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, а також принцип презумпції невинуватості, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КпАП України, не доведена допустимими та достовірними доказами.
Оскільки вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, справа про адміністративне правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.