Справа № 947/32485/20
Провадження № 2-з/947/1312/20
10.11.2020 року
Київський районний суд міста Одеси у складі
головуючого судді Луняченка В.О.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Косюк Олена Петрівна, ОСОБА_3 (ІПН невідомий) про визнання договору дарування недійсним, -
05.11.2020 року з позовом про визнання договору дарування недійсним до суду звернулася ОСОБА_1 , в якому просить визнати недійсним договір дарування укладений 20.03.2019 року нерухомого майна, а саме 3/4 частин квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Косюк О.П. та зареєстрований в реєстрі за номером 33.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 10.11.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Одночасно з позовом позивач звернувся до суду з заявою про застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме 3/4 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 ), мотивуючи заяву тим, що відповідач ще на даний час є власником зазначеного майна та матиме змогу здійснити відчуження нерухомого майна користь третіх осіб, або знищити зазначене майно, у зв'язку з чим, невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також може призвести до порушення прав третіх осіб. Щодо застосування зустрічного забезпечення заявник зазначає, що заявлений нею вид забезпечення позову є співмірний з заявленим позовними вимогами, та враховуючи, що позивач є є людиною похилого віку, не має матеріальної можливості внести грошові кошти на депозитний рахунок, окрім того щодо дана частина квартири є предметом спору та накладення на неї арешту не призведе до понесення додаткових витрат відповідача в наслідок його застосування, оскільки відповідач й досі є власником зазначено майна, тому заявник вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування судом заходів зустрічного забезпечення. Тим більше, що даний захід забезпечення позову може бути застосований судом на любій стадії судового процесу.
Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до 149 ч.2 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, суд може залежно від обставин забезпечити позов повністю або частково.
Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 до 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (п.2 ч.3 ст.154 ЦПК України).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути спів мірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову суд не вбачає підстав для застосування судом заходів зустрічного забезпечення та вважає за можливе не застосовувати заходи зустрічного забезпечення.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, так як вона обґрунтована та доведена та в даному випадку.
Керуючись ст. ст. 149-153,154 ЦПК України, суддя, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Косюк Олена Петрівна, ОСОБА_3 (ІПН невідомий) про визнання договору дарування недійсним - задовольнити.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на 3/4 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 ).
Копію ухвали направити Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради /м. Одеса, вул. Черняховського, 6/.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.
Суддя Луняченко В. О.