справа №619/4088/20
провадження №2/619/1244/20
10 листопада 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області
у складі : головуючого - судді - Остропілець Є.Р.
за участю секретаря судового засідання - Суржкової В.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 «Про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом»,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що його мати ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
10.12.2019 позивач звернувся до нотаріуса з питання оформлення спадщини за законом, однак приватний нотаріус Смоляна В.В. повідомила, що спадкова справа після смерті матері не заводилась.
ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк не подав.
ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто відсутній факт прийняття спадщини.
При цьому не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавці на майно, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок в поряду спадкування за законом.
ОСОБА_1 є спадкоємцем 1-ої черги спадкування за законом, як дитина померлої. На підтвердження цього є свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 де його матір'ю записана ОСОБА_5 .
Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом не бажають приймати спадщину.
Дочка (його сестра) ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .
Після її смерті є діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які не претендують на спадковий будинок після смерті своєї бабусі.
Старша дочка (його сестра) ОСОБА_2 теж не претендує на спадковий будинок.
Позивач дійсно, проживав з матір'ю ОСОБА_5 на день її смерті, що підтверджується актом депутата Дергачівської міської ради Корнієнком Д.Є. від 06.02.2020, тобто фактично він прийняв спадщину згідно ст.1268 ЦК України як спадкоємець, який постійно проживав спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від спадщини не відмовлявся.
Право власності на житловий будинок літ. А-1 з верандою літ. а загальною площею 87.50 кв.м та житловою площею 54.60 кв.м. з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки КП ТІ «Інвенрос» за №0748 від 17.04.2020 не оформлено.
Однак, підтвердженням права власності ОСОБА_5 на вказаний будинок є довідка виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 09.12.2019 за № 2946 про те, що у господарської книзі с.Замірці числиться за ОСОБА_5 .
Позивач просить суд, встановити факт проживання ОСОБА_1 спільно з матір'ю ОСОБА_5 до дня відкриття спадщини - її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав повністю, на задоволенні позову наполягав. Розгляд справи просив проводити у його відсутність та без фіксації технічними засобами.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, в поданій до суду заяві не заперечували проти задоволення позову. Розгляд справи просили проводити у їх відсутність, без фіксації технічними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що мати позивача ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
10.12.2019 позивач звернувся до нотаріуса з питання оформлення спадщини за законом, однак приватний нотаріус Смоляна В.В. повідомила, що спадкова справа після смерті матері не заводилась.
ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк не подав.
ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто відсутній факт прийняття спадщини.
При цьому не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавці на майно, в зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок в поряду спадкування за законом.
ОСОБА_1 є спадкоємцем 1-ої черги спадкування за законом, як дитина померлої. На підтвердження цього є свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 де його матір'ю записана ОСОБА_5 .
Інші спадкоємці першої черги спадкування за законом не бажають приймати спадщину.
Позивач проживав з матір'ю ОСОБА_5 на день її смерті, що підтверджується актом депутата Дергачівської міської ради Корнієнком Д.Є. від 06.02.2020, тобто фактично він прийняв спадщину згідно ст.1268 ЦК України як спадкоємець, який постійно проживав спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від спадщини не відмовлявся.
Право власності на житловий будинок літ. А-1 з верандою літ. а загальною площею 87.50 кв.м та житловою площею 54.60 кв.м. з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки КП ТІ «Інвенрос» за №0748 від 17.04.2020 не оформлено.
Однак, підтвердженням права власності ОСОБА_5 на вказаний будинок є довідка виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 09.12.2019 за № 2946 про те, що у господарської книзі с.Замірці числиться за ОСОБА_5 .
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів такого захисту згідно з указаною нормою Кодексу є визнання права.
Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно до п. 4 Перехідних положень чинного ЦК України цей Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи в тому числі про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пленуму Верховного Суду України у п.1 своєї постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 роз'яснив судам, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови №7від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З роз'яснень в Постанові Пленуму Верхового суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, врахувавши, що задоволення позовних вимог не порушає нічиї прав та інтересів, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 12, 15, 16, 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1264, 1268, 1269 ЦК України, ст. 41 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 293, 315, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. А-1 з верандою літ. а, загальною площею 87,50 кв.м та житловою площею 54,60 кв.м з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було поставлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Є. Р. Остропілець