справа №619/4515/20
провадження №3/619/2286/20
Постанова
іменем України
10 листопада 2020 року Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Безлюдівка, Харківського району, Харківської області, розлученого, з середньо-технічною освітою, працюючого водієм пошти «Делівері», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дуванка, Золочівського району, Харківської області, розлученого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого машиністом дорожньо-транспортних машин ТОВ «Паркін+», проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
установив:
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №444653, 25.09.2020 о 12 год 20 хв у м. Дергачі, вул. Золочівський Шлях, буд. 61, ОСОБА_1 керував автомобілем MAN 12232 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем LADA, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який стояв позаду, у результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.
25.09.2020 о 12 год 20 хв у м. Дергачі, вул. Золочівський Шлях, буд. 61, ОСОБА_2 керував автомобілем LADA 211040 реєстраційний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на стоячий попереду автомобіль MAN 12232, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , у результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення не визнав повністю та пояснив, що він рухався на автомобілі MAN по вул. Золочівський Шлях у сторону центра м. Дергачі та зупинився на світлофорі, перед ним стояв автомобіль білого кольору, горів зелений колір світлофора, але цей автомобіль не почав рух, тоді він ввімкнув аварійне світло фар та посигналив. Потім він звернув увагу на те, що його автомобіль покотився назад приблизно на 20-40 см і він натиснув на гальма, а після цього поставив автомобіль на ручне гальмо. Пройшло біля 20-30 секунд, як він відчув невеликий поштовх у задню частину автомобіля. Він вийшов із автомобіля та побачив, що автомобіль ВАЗ 2110 від'їхав від його автомобіля на відстань приблизно 50 см. Він спитав у водія ВАЗ 2110 навіщо він це зробив, а той відповів, що зробив це машинально. Потім водій ВАЗ 2110 вийшов з автомобіля, а в нього в руках був мобільний телефон і він вів телефонну розмову. А також, на питання як так трапилось, що він ударив його автомобіль в задню частину, той відповів, що не встиг зреагувати. Оглянувши свій автомобіль MAN, побачив, що у нього не було ніяких пошкоджень, а у автомобіля ВАЗ 2110 були пошкодження, а саме в правій та лівій фарі були круглі дірки, на капоті зправа та ліва були вм'ятини, але скла на асфальті не було. Після цього водій ВАЗ 2110 почав витягувати скло з фар і кидати під автомобіль MAN, а коли він спитав навіщо це робить той не відповів.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пояснив про обставини справи так, як вказано вище.
Суд зазначає, що правова позиція по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен дійти висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх даних, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з такого.
Так, пунктом 10.9. Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
При цьому ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що удар у керований ним автомобіль він отримав, коли стояв, а не рухався та до того ж, дане твердження протоколу ДПР18 №444653 від 25.09.2020 спростовується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №444653 від 25.09.2020 у відношенні ОСОБА_2 , де указано, що останній не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на стоячий попереду автомобіль MAN 12232, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Наведене вище свідчить про те, що водій ОСОБА_1 у даній дорожній обстановці, діяв у відповідності з Правилами дорожнього руху, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже за таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, оскільки у його діях немає такого елементу складу адміністративного правопорушення, як вина, а тому провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення доказана у повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області, згідно даних якого 25.09.2020 отримано заяву про ДТП, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та поясненнями останнього у судовому засіданні.
Пунктом 13.1. ПДР встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП, щире розкаяння винного, суддя визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, суддя дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, у межах санкції ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420,40 грн.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 /триста сорок/ гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко