Єдиний унікальний номер № 616/393/20
Провадження № 2/616/160/20
«10» листопада 2020 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі: головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря
судового засідання ШЕГДИ В.М.,
справа № 616/393/20,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції 16 грудня 2015 року, актовий запис № 1504.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 пояснив, що від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, втрачено почуття любові та поваги, сторони припинили шлюбні відносини. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду та просить розірвати шлюб між сторонами.
Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 15 липня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 було надано строк для примирення - три місяці, до 10 листопада 2020 року (а.с.42-43).
Позивач ОСОБА_1 про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином(а.с.44), на адресу суду надав заяву, в якій зазначив, що примирення не відбулося та просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі(а.с.48).
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду даної справи була повідомлена належним чином, судову повістку отримала особисто в залі судового засідання 10.08.2020 року (а.с.45). Відповідач на адресу суду надала заяву про розгляд справи без її участі. В даній заяві ОСОБА_2 зазначила, що примирення між сторонами не відбулось, просить суд шлюб розірвати, залишивши їй прізвище чоловіка - « ОСОБА_2 » (а.с.47).
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16 грудня 2015 року уклали шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1504 (а.с.05).
Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.05).
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя, а згідно зі ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб існує лише формально. Позивач та відповідач в своїх заявах підтримали позовні вимоги та просили шлюб розірвати. В зв'язку з цим, суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін і впливати на їх психоемоційний стан, а тому шлюб слід розірвати.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Оскільки позивач та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
За ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, а тому, згідно із ч.1 ст.110, ст.112 СК України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи повне задоволення вимог позивача, а також факт, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, згідно з п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору стягнути з відповідачки на користь держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 142, 200, 264-265 ЦПК України, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, районний суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 16 грудня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1504 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 к. (Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: (судовий збір за рішенням суду № 616/393/20).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харків, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 02 жовтня 2008 року, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Грачівка, Великобурлуцького району, Харківської області, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Великобурлуцьким РС ГУ ДМС України в Харківській області 14 січня 2016 року, реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 листопада 2020 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ