Справа №613/1198/20 Провадження № 1-кп/613/186/20
11 листопада 2020 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12017220220000756 від 06.11.2017 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каймахли, Казахського району, Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить посилання на мотив вчинення та конкретизований умисел, що є обов'язковим. В іншому разі наступає інша кваліфікація злочину і відповідальність у таких випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяно. Окрім того, в обвинувальному акті чітко не зазначено, в чому виражається незакінченість замаху на вчинення кримінального правопорушення та причини, що не залежали від волі особи для доведення правопорушення до кінця. Зазначив, що відсутність формулювання обвинувачення суттєво впливає на право обвинуваченого мати повну, вичерпну інформацію про характер, обсяг і причини обвинувачення та порушує право обвинуваченого на захист. З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Абрамян проти Росії», «Камасінскі проти Австрії», «Матточіа проти Італії», зазначив про виключну важливість повідомлення обвинуваченому деталей вчинення злочину, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Надання повної та детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та правову кваліфікацію, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Крім того, зазначив, що з матеріалів кримінального провадження, які надійшли до суду, вбачається, що прокурор безпідставно вилучив з матеріалів кримінального провадження попередні судові рішення по цій справі та інші матеріали, що мають суттєве значення для вирішення даного питання по суті, у тому числі перевірки повноти усунення прокурором виявлених попередніми судами недоліків, та направив до суду обвинувальний акт як складений вперше.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання, просили повернути прокурору обвинувальний акт, оскільки він складений з порушенням вимог ст. 291 КПК України.
Прокурор проти заявленого клопотання заперечував. Вважає, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Стверджує, що в обвинувальному акті всебічно і повно викладено формулювання обвинувачення, зокрема, всі елементи кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , а поняття «конкретизований умисел», про що зазначав захисник, не передбачено положеннями чинного КПК України. Вказав, що кримінальне провадження було повернуто прокурору без попередніх судових рішень першої та апеляційної інстанцій по даному кримінальному провадженню, наразі прокурором направлено до Жовтневого районного суду м. Харкова запит про надання вказаних судових рішень. З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Потерпілий та його представник в підготовче судове засідання не прибули, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином, від потерпілого надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене, суд, керуючись ст. 325 КПК України, за згодою інших учасників кримінального провадження вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілого та його представника.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, розглянувши клопотання, приходить до наступного.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
На думку суду, вказаний обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону, частини і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а отже, відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Зокрема, в обвинувальному акті зазначені час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, наявність у обвинуваченого умислу на його вчинення та конкретизація того, в чому саме полягав цей умисел.
З приводу доводів захисника щодо неконкретності обвинувачення, зокрема, про відсутність в обвинувальному акті посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення, чіткого зазначення, в чому виражається незакінченість замаху на вчинення кримінального правопорушення та причин, що не залежали від волі особи для доведення правопорушення до кінця, слід зазначити, що прокурором в обвинувальному акті вказані відомості наведені в тому обсязі та в такому формулюванні, в якому останній вважав їх встановленими.
Поряд з цим, відповідно до ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
При цьому, забезпечення права на захист у цьому випадку досягається шляхом роз'яснення судом обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, та відкладення судового розгляду не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення, що прямо передбачено частиною 4 статті 338 КПК України.
Якщо, встановивши наявність фактичних обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, прокурор не вчинить вказані процесуальні дії, то суд, здійснивши судовий розгляд, повинен у нарадчій кімнаті дати відповідну юридичну оцінку дослідженим доказам і вирішити питання, передбачені кримінальним процесуальним законом.
При цьому, якщо суд дійде до висновків, що не має місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа чи це діяння не містить складу злочину, в якому вона обвинувачувалась, а перекваліфікація дій особи неможлива, виходячи з меж судового розгляду, або не підтверджується вина обвинуваченого, то суд зобов'язаний прийняти рішення у відповідності до ч. 1 ст. 373 КПК України.
Однак, до таких висновків суд може дійти тільки після проведення у повному обсязі судового розгляду з дослідженням всіх доказів кримінального провадження, що не передбачено на стадії підготовчого провадження, тому висновки захисника щодо наявності або відсутності певних кваліфікуючих ознак інкримінованого злочину чи достатності фактичних обставин для складу злочину, а також щодо кваліфікації інкримінованого злочину на даному етапі є передчасними.
Щодо доводів захисника про незаконне вилучення прокурором з матеріалів кримінального провадження попередніх судових рішень по цій справі та матеріалів, що мають суттєве значення для вирішення питання про повноту усунення прокурором виявлених попередніми судами недоліків, суд зазначає, що приписами ч. 4 ст. 291 КПК України визначено вичерпний перелік документів, що додаються до обвинувального акту, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акту прокурору є виключно невідповідність обвинувального акту вимогам цього Кодексу.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що прокурором долучено до обвинувального акту документи, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України, а саме реєстр матеріалів кримінального провадження та розписку про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, суд вважає, що відсутність в матеріалах кримінального провадження попередніх судових рішень, не впливає на вирішення завдань підготовчого судового засідання та не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у зв'язку з чим, правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору на даний час відсутні.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1