Cправа № 563/764/20
( з а о ч н е )
28.10.2020 року
Корецький районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Кулика Є.В.
секретар судового засідання Федичканич В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу про стягнення заборгованості в розмірі 441 553 грн. 56 коп., що складається з 320 000 (триста двадцять тисяч) грн. - сума заборгованості за розпискою; 12 125 (дванадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. - 3 % річних; 103 031 (сто три тисячі тридцять одна) грн. - пеня, 6 397 (шість тисяч триста дев'яносто сім) грн. - втрати від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ним та ОСОБА_2 22 квітня 2019 року укладено договір позики, згідно якого останній отримав у борг гроші в сумі 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень, які зобов'язався повернути до 15 травня 2019 року. Станом на 18 серпня 2020 року ОСОБА_2 кошти не повернув, на усні прохання повернути борг не реагує.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. До суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю та просить його задоволити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи вчасно та належним чином. Про причини неявки не повідомляв, жодних клопотань не заявляв.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено, що 22 квітня 2019 року позивач (позикодавець) передав у власність відповідачу (позичальнику), грошові кошти в сумі 320 000 гривень.
Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується розпискою відповідача від 22 квітня 2019 року.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Дослідивши розписку відповідача як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, суд встановив, що зазначена розписка містить дату, підставу отримання позичальником в борг коштів та зобов'язання їх повернути в порядку та строки, встановлені договором.
Доказів повернення відповідачем отриманих від позивача коштів суду не надано, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми позики у розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорення.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частина 2 ст. 625 ЦК України зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правил ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Стягнення з боржника, який порушив грошове зобов'язання, сум індексації грошового боргу та процентів не перешкоджає стягненню в передбачених законом або договором випадках неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що даний розрахунок є правильним і таким чином, розмір пені за невиконання зобов'язання відповідачем за договором позики складає 103 031 грн. 22 коп., які і підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно стягнення з відповідача інфляційних збитків, суд бере уваги наступне.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі викладеного, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості згідно з розпискою від 22 квітня 2019 року в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн., інфляційні витрати в розмірі 6 397 (шість тисяч триста дев'яносто сім) грн., 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 12 125 (дванадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн., пеню в розмірі 103 031 (сто три тисячі тридцять одна) грн., а всього 441 553 грн. 56 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору позивачем в розмірі 4 415 грн. 54 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258-259, 263-265, 280-289, 353-354 ЦПК України, ст. ст. 536, 610, 611, 625, 1048 ЦК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 суму заборгованості в розмірі 441 553 (чотириста сорок одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три) грн. 56 коп., що складається з 320 000 (триста двадцять тисяч) грн. - сума заборгованості за розпискою; 12 125 (дванадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. - 3 % річних; 103 031 (сто три тисячі тридцять одна) грн. - пеня, 6 397 (шість тисяч триста дев'яносто сім) грн. - втрати від інфляції.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4 415 (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 54 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Корецьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя: Є.В. Кулик