Справа № 362/5198/20
Провадження 2/362/2530/20
"10" листопада 2020 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Шевченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за №13888.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
ОСОБА_1 разом із позовною заявою подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження приватного виконавця Клименка Р.В. за № 62693944 від 31.07.2020 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»», який здійснюється на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міськрайонного округу Горая О.С. за № 13888 від 23.07.2020 року.
Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що після того, як при отриманні пенсійного забезпечення йому стало відомо, що з його пенсійного рахунку проводиться відрахування коштів у розмірі 20% від суми місячного пенсійного забезпечення. Відрахування здійснюються відповідно до постанови приватного виконавця Клименка Р.В., за № 62693944 від 31.07.2020 року, на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс". Виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. за № 13888 від 23.07.2020 року, ним було подано відповідний позов, про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за №13888.
Тобто спір виник з приводу виконавчого напису вчинений приватним нотаріусом про стягнення грошових коштів.
Відповідно до довідки від 16.09.2020 року № 85 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Київській області і отримує пенсію за вислугу років.
Згідно виконавчого напису вчинений 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за №13888 з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" стягується заборгованість у розмірі 29 251,70 грн.
Постановою від 31.07.2020 року на підставі виконавчого припису № 13888 виданого 23.07.2020 року приватним виконавцем Клименко Р.В. було відкрите виконавче провадження № 62693944.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.
Посилання в заяві на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за №13888 не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
За змістом позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Між тим, за змістом заяви про забезпечення позову вбачається про необхідність зупинення виконавчого провадження приватного виконавця Клименка Р.В. за № 62693944 від 31.07.2020 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»», який здійснюється на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міськрайонного округу Горая О.С. за № 13888 від 23.07.2020 року.
Виконавчий напис є виконавчим документом та виконується в рамках виконавчого провадження № 6269693944, що відкрите приватним виконавцем Житомирського міського нотаріального округу.
Відтак, зупинення дії виконавчого напису є блокування виконавчого провадження та є підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії виконавчого напису, позивачем буде досягнуто мети майбутньої позовної заяви про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню, тобто без вирішення спору по суті.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України та позиції Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Текст ухвали виготовлено 10.11.2020 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко