гСправа № 358/871/20 Провадження № 2/358/551/20
11 листопада 2020 року
суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., ознайомившись із клопотанням від представника позивач про огляд веб-сайту у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
До матеріалів позовної заяви надано клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.55) та клопотання про огляд веб-сайту (а.с.56), згідно якого представник позивача просить суд здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК” за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: “Архів договорів”, перейти за посиланням “більше”, обрати сторінку № 6, повний текст за посиланням “Повний договір (актуальний на 01.09.2012 р.)”, розділ 2.1 знаходиться на сторінках 33-51 повного договору.
Ознайомившись із клопотаннями представника позивача, вважаю, за необхідне задовольнити клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що підтверджується ухвалою суду від 12 серпня 2020 року.
Щодо клопотання про огляд веб-сайту, слід відмовити у його задоволенні, оскільки представник позивача звертаючись з даним клопотанням не врахував наступні положення процесуального права, зокрема:
Відповідно до частини другої статті 85 ЦПК України визначено, що про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
Згідно частини четвертої статті 85 ЦПК України про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.
Відповідно до частини восьмої статті 85 ЦПК України, суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.
В ухвалі про огляд доказів за їх місцезнаходженням суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов'язаних із таким оглядом.
Враховуючи, що представником позивача було надіслано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, яке було задоволено, інше клопотання представника позивача про огляд веб-сайту не може бути задоволено, оскільки про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням необхідно повідомити учасників справи, про огляд доказів за їх місцезнаходженням скласти протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді, також не запропоновано як має бути вирішено питання щодо матеріальних витрат осіб, пов'язаних із таким оглядом.
Тобто дані два клопотання від представника позивача суперечать один одному.
Крім того, представником позивача не враховано положення частини другої статті 78 ЦПК України, де визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, матеріали справи не містять належного і достовірного підтвердження, що саме ці «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які приєднані банком до позову, розумів відповідач після ознайомлення ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати неустойки (пені, штрафів), та порядку їх нарахування.
Таким чином, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді даної справи.
За таких обстави, суд вважає, що в даному випадку не можливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», що розміщені на банківському сайті, які не містять підпису відповідача не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 24.11.2015 року між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 78, ч.ч. 2, 4, 8 ст. 85 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивач про огляд веб-сайту по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя В. М. Корбут