гСправа № 358/1341/20 Провадження № 1-кс/358/379/20
(про арешт майна)
11 листопада 2020 року м. Богуслав
Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого - старшого слідчого СВ Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - начальником Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 12017110250000457 від 23.11.2017 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст 361 КК України, про арешт майна,-
09 листопада 2020 року слідчий - старший слідчий СВ Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_5 (далі - слідчий), звернувся до слідчого судді Богуславського районного суду Київської області з клопотанням, в якому просить накласти арешт з можливістю позбавлення права на відчуження, розпорядження майном на автомобілі марки: Volvo 340 реєстраційний номер НОМЕР_1 Vin код № НОМЕР_2 ; Mitsubishi Colt реєстраційний номер НОМЕР_3 Vin код НОМЕР_4 ; що зареєстровані за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником Рокитнянського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке винесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110250000457 від 23.11.2017 року, за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст 361 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 в період часу з 16.03.2016 по 06.09.2017 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сетагро Південь», офіс якого знаходиться в одному приміщенні з ТОВ «Сетагро», ТОВ «Сетагро Північ», ТОВ «Сетагро Центр», ТОВ «Сетагро Транс», ТОВ «Сетагро Поділля», ТОВ «Сетті», ТОВ «Амодей», ПП «Ред Бул» за адресою: пров. Піонерський, 2 в с. Ольшаниця Київської області та які входять до групи компаній «СЕТАГРО». В силу своїх службових обов'язків ОСОБА_6 мала навички та досвід роботи щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі щодо складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також остання з метою виконання покладених на неї службових завдань мала доступ до всіх приміщень офісу та комп'ютерної техніки, в тому числі комп'ютеру головного бухгалтера ТОВ «Сетагро» ОСОБА_7 , який знаходився у сусідньому з її кабінеті.
ОСОБА_6 працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сетагро Південь», достовірно знаючи про те, що на комп'ютері головного бухгалтера ТОВ «Сетагро» ОСОБА_7 зберігається її цифровий підпис та електронна печатка ТОВ «Сетагро», на початку вересня 2017 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, заволоділа вказаним електронним цифровим підписом головного бухгалтера ТОВ «Сетагро» ОСОБА_7 та електронної печатки ТОВ «Сетагро», здійснивши їх копіювання на власні засоби збереження електронної інформації.
Таким чином, ОСОБА_6 маючи навички та досвід роботи комп'ютерних програмах, через які здійснюється подання електронної звітності та проведення реєстрації податкових накладних (M.E.Doc, «REPORT» та інші) отримала можливість подавати електронну звітність та проводити реєстрація податкових накладних від імені ТОВ «Сетагро».
В подальшому, в період часу з початку вересня 2017 року по 26 вересня 2017 року у ОСОБА_6 виник умисел на незаконне втручання в роботу Єдиного реєстру податкових накладних шляхом створення та подання через комп'ютерну програму «REPORT» від імені ТОВ «Сетагро» підробленої податкової накладної.
З цією метою, ОСОБА_6 вирішила використати комп'ютерну програму, що дозволяє проведення реєстрації податкових накладних «REPORT» та в якій остання вже була зареєстрована в тестовому режимі з 06.07.2017 через свою поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2
26.09.2017 ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з метою втручання в роботу комп'ютерних мереж, а саме подання до Єдиного реєстру податкових накладних від імені ТОВ «Сетагро» підробленої податкової накладної, використовуючи власну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєструвала в комп'ютерній програмі «REPORT» ТОВ «Сетагро».
В подальшому ОСОБА_6 з метою вчинення своїх злочинних дій спрямованих на несанкціоноване втручання в роботу Єдиного реєстру податкових накладних, умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що вона не має законних підстав направляти податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних від імені ТОВ «Сетагро», зокрема дозволу власника або уповноваженої особи, 26.09.2017 о 21 год. 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний 1111К «Acer» моделі «ZHL» серійний номер HXMFQEU00233506E317600, ввійшла в комп'ютерну програму «REPORT» як платник податку ТОВ «Сетагро» через власну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , з IP адреси НОМЕР_5 .
З використанням наявного у неї електронного цифрового підпису головного бухгалтера ТОВ «Сетагро» ОСОБА_7 « НОМЕР_6 » та електронної печатки ТОВ «Сетагро» «38486364», без відома власника або уповноваженої особи ТОВ "Сетагро» ОСОБА_6 здійснила реєстрацію податкової накладної №5 від 22.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до неіснуючого договору на поставки ТОВ «Сетагро» Приватному підприємству «Роман-Ойл», директором та керівником якого вона є, аміаку рідкого технічного на суму 1200000 гривень.
За результатами реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 22.09.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «Сетагро» за вересень 2017 року було сплачено податку на прибуток в розмірі 180 000 гривень та списано реєстраційного ліміту ПДВ з ТОВ «Сетагро» на користь ПП «Роман-Ойл» в сумі 200000 гривень.
Відповідно до висновку судової економічної експертизи №131/08/01-20 від 02.10.2020 за результатами оформлення та реєстрації податкової накладної №5 від 22.09.2017 нормативно та документально підтверджується:
зайве нарахування податку на прибуток в розмірі 180 000 гривень за вересень 2017 року ТОВ «Сетагро»;
зайва сплата грошових коштів в розмірі 200 000 гривень ТОВ «Сетагро» в рахунок забезпечення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином реєстрація податкової накладної №5 від 22.09.2017 в ЄРПН призвела до заподіяння ТОВ «Сетагро» матеріальної шкоди на загальну сум) 380 000 гривень.
04.11.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 361 КК України.
06.11.2020 до Рокитнянського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУНП в Київській області від ТОВ «Сетагро» надійшла позовна заява про відшкодування ОСОБА_6 шкоди завданої кримінальний правопорушенням в сумі 405000 грн.
Згідно листа територіального сервісного центру №3242 філії ГСЦ МВС від 16.09.2020 за ОСОБА_6 зареєстровані транспортні засоби: легковий автомобіль Volvo 340 реєстраційний номер НОМЕР_1 Vin код № НОМЕР_2 та легковий автомобіль Mitsubishi Colt реєстраційний номер НОМЕР_7 Vin код НОМЕР_4 .
Враховуючи викладене, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно.
В судове засідання слідчий поліції та прокурор не з'явилися.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття слідчого та прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Оскільки слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_6 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення останньою кримінального правопорушення, та зважаючи що підозрювана при отриманні інформації щодо мети накладення арешту, може вчинити дії по відчуженню нерухомого майна, слідчий суддя прийшов до висновку про розгляд клопотання без повідомлення підозрюваної ОСОБА_6 .
За відсутності клопотань від учасників, на підставі ч.1 ст.107 КПК України, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Як убачається із матеріалів доданих до клопотання, ОСОБА_6 04.11.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.
Згідно листа територіального сервісного центру №3242 філії ГСЦ МВС від 16.09.2020 за ОСОБА_6 зареєстровані транспортні засоби: легковий автомобіль Volvo 340 реєстраційний номер НОМЕР_1 Vin код № НОМЕР_2 та легковий автомобіль Mitsubishi Colt реєстраційний номер НОМЕР_7 Vin код НОМЕР_4 .
Слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Дане клопотання обгрунтоване на вимогах кримінального процесуального закону та містить належне обгрунтування щодо необхідності та підстав накладення арешту на майно.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна або заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, додані до клопотання матеріали містять докази існування у даному кримінальному провадженні цивільного позову.
Враховуючи викладене та те, що у клопотанні слідчим наведено наявність достатніх підстав вважати, що арешт майна має суттєве значення для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, вважаю за необхідне задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на автомобілі марки: Volvo 340 реєстраційний номер НОМЕР_1 Vin код № НОМЕР_2 ; Mitsubishi Colt реєстраційний номер НОМЕР_3 Vin код НОМЕР_4 ; що зареєстровані за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на автомобілі марки: Volvo 340 реєстраційний номер НОМЕР_1 Vin код № НОМЕР_2 ; Mitsubishi Colt реєстраційний номер НОМЕР_3 Vin код НОМЕР_4 ; що зареєстровані за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Виконання даної ухвали покласти на Рокитнянський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити дізнавачу, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали, копію ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1