Справа № 357/11077/20
3/357/4935/20
10.11.2020 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І.Д., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , згідно з протоколу про адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст.ст. 185, 173 КУпАП
встановив:
10 листопада 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла адміністративна справа з БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП. Цього ж дня до суду надійшла адміністративна справа з БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного та беручи до уваги вимоги ст. 36 КУпАП - справи відносно однієї особи повинні бути об'єднані та розглядатись в одному провадженні, суд вважає за необхідне матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП об'єднати в одне провадження з адміністративним матеріалом про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та присвоїти номер № 3/357/4935/2020, 357/11077/2020.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 121063 від 02 листопада 2020 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що він 02 листопада 2020 року о 15 год. 30 хв. знаходячись поблизу супермаркету «АТБ» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Л. Толстого 1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та в п'яному вигляді на законну вимогу поліцейського БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП капрала поліції Ситник С.Ю. припинити правопорушення не реагував, при цьому відштовхував капрала поліції ОСОБА_2 та хапав її за формений одяг, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.185 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 121064 від 02 листопада 2020 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що він 02 листопада 2020 року о 15 год. 30 хв. знаходячись поблизу супермаркету «АТБ» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Л. Толстого 1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою в бік прохожих громадян, не реагував на зауваження, мав неохайний вигляд, намагався затіяти бійку, своїми діями ображав людську гідність, людську мораль, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оцінивши за власним переконанням докази, суд приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 двох адміністративних проступків, передбачених статтею 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто вчинення дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян та статтею 185 КУпАП - як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, розглянувши протоколи та додані до них документи, вважає, що останній своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, та ст. 173 КУпАП, порушивши, з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час розгляду справи, суттєвих порушень допущених працівниками поліції при його складанні не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні ухваленому 29.06.2007 року у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Згідно приписів ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Під час розгляду справи з'ясовано суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Веренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, є обов'язковим елементом для кваліфікації дій за ст.185 КУпАП.
Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, тощо. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.
Відповідно до вимог ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов'язкову ознаку складу правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником , так і іншими особами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та ст. 185 КУпАП, за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який не працює, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, так як таке стягнення буде доцільне для усунення в подальшому здійснення аналогічного правопорушення та попередження вчинення нових правопорушень.
Положеннями ст. 8 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст. 35, 40-1, 173, 185, 283, 284, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає сто дев'ятнадцять гривень.
Застосувати до ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає двісті п'ятдесят п'ять гривень.
На підставі ст.36 КУпАП остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає двісті п'ятдесят п'ять гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі чотириста двадцять гривень 40 коп. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І.Д. Дубановська