Справа № 353/801/20
Провадження № 2/353/339/20
10 листопада 2020 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Гуцуляк Г.Я.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , до Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності,-
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулася в суд позовною заявою, в якій просила визнати за ОСОБА_2 та неповнолітньою ОСОБА_3 у відповідних частках право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що за вказаною адресою проживала позивач ОСОБА_2 , а також станом на 01.07.1990 року разом з нею проживали: чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і їм на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в рівних частках (по 1/3 частці кожному) по зазначеній адресі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 . Ще за життя ОСОБА_4 посвідчив на ім'я ОСОБА_3 (позивач) заповіт, яким заповів їй все належне йому на день смерті майно. ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_5 і бажає оформити спадщину після його смерті. ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 (який був рідним братом її дідуся ОСОБА_6 ) в силу п. 4 ст. 1268 ЦК України і бажає оформити спадщину на своє ім'я в порядку спадкування за заповітом. ОСОБА_2 в нотаріальному порядку відмовилася від обов'язкової частки у спадщині чоловіка ОСОБА_4 .
Свої вимоги обґрунтовували тим, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове домоволодіння, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в нотаріальному порядку ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , яка діє за згодою матері ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом, що позбавляє їх можливості оформити право власності на спадкове майно.
У зв'язку з вищевказаним, позивачі просять суд визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в т.ч.: за ОСОБА_2 на належну їй 1/3 частину домоволодіння та на 1/3 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_5 ; за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
В підготовче судове засідання представник позивачів ОСОБА_1 не з'явилася, однак у позовній заяві просила справу розглянути у її відсутності та відсутності позивачів.
Представник відповідача - Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з'явився, до суду подав письмову заяву, у якій вказав, що заперечень проти позову не має, визнає позов уповному обсязі та просив справу розглядати без його участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов, з врахуванням уточнених позовних вимог, підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав:
Судом встановлено, що згідно виписки із погосподарської книги №5, виданої Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області № 705 від 12.09.2019 року, станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_4 , 1936 р.н., який був головою двору, ОСОБА_2 (позивач), 1944 р.н., ОСОБА_5 , 1961 р.н., значилось господарство, розташоване по АДРЕСА_1 (а.с. 13). Згідно копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 28.11.2018 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , побудовані у період з 1964 року по 1970 рік (а.с. 5-8).
Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Отже, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (позивач), ОСОБА_5 в рівних частках (по 1/3 частині кожному) належало майно господарського двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 19.02.1961 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб (а.с. 24), і ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 22).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 15, 16). Ще за життя ОСОБА_4 посвідчив заповіт, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося та взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_3 (позивач), що підтверджується копією заповіту від 18.09.2017 року (а.с. 14) та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 49373016 від 06.10.2017 року (а.с. 61).
В силу ч.ч. 1, 4 ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Неповнолітня ОСОБА_3 (позивач) прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки у шестимісячний термін, за згодою матері ОСОБА_1 , звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 57).
Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 29/2018 від 31.03.2018 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_4 (а.с. 57-73), з якої вбачається, що ОСОБА_3 позивач є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_2 (позивач) звернулася до нотаріуса із заявою, в якій відмовилася від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 (а.с. 58).
ОСОБА_2 (позивач) прийняла спадщину за законом після смерті сина ОСОБА_5 , оскільки до дня смерті спадкодавця проживала та була зареєстрована разом з ним у спадковому домоволодінні, що підтверджується довідкою Тлумацької міської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області № 704 від 12.09.2019 року (а.с. 12).
Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 37/2020 від 09.09.2020 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_5 (а.с. 45-56), з якої вбачається, що ОСОБА_2 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає.
Отже, на момент звернення до суду позивачі правомірно претендують на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по АДРЕСА_1 , в т.ч.: ОСОБА_2 на належну їй 1/3 частину домоволодіння та на 1/3 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 на 1/3 частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
В нотаріальному порядку ОСОБА_1 , яка діє по довіреності від імені ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в належній частці після смерті ОСОБА_5 , а також відмовлено ОСОБА_3 , яка діє за згодою матері ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в належній частці після смерті ОСОБА_4 в житловому будинку з господарськими буділями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданими Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області за № 518 від 09.09.2020 року (а.с. 20) та №192/02-31 від 30.03.2019 року (а.с. 21).
Зазначені обставини перешкоджають позивачам належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у відповідних частках.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При такому вирішенні позову, враховуючи те, що представник відповідача визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачам слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову, а саме: ОСОБА_2 - 280,30 грн., а ОСОБА_3 - 140,15 грн.
На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. ст. 13, 82, 142, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі: на належну їй 1/3 частину даного домоволодіння та на 1/3 частину цього ж домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Повернути з державного бюджету позивачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительці АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , сплачений нею по квитанції № 0.0.1833831492.1 від 14.09.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 280 (Двісті вісімдесят) гривень 30 копійок.
Повернути з державного бюджету позивачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительці АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , сплачений нею по квитанції № 0.0.1833830793.1 від 14.09.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 140 (Сто сорок) гривень 15 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийН. І. Лущак