Справа№592/4241/20
Провадження №2/592/1926/20
09 листопада 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання протиправними дії, щодо безпідставного списання коштів з банківського (карткового) рахунку, стягнення коштів, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і свої позовні вимоги обґрунтовує тим що, звернувся до АТ КБ «Приватбанк» за отриманням послуги по відкриттю та веденню банківського рахунку з можливістю внесення на рахунок власних коштів та їх подальшого використання, точної дати не пам'ятає. Працівниками вказаного Банку було роз'яснено порядок надання та використання послуги та що для отримання вказаної послуги потрібно лише заповнити та підписати анкету-заяву, яку йому було надано для підпису. Позивач підписав анкету-заяву бн до АТ КБ «Приватбанк» про надання банківських послуг.
Підписуючи анкету-заяву бн позивач вчинив волевиявлення на відкриття банківського рахунку на отримання дебетової платіжної картки.
Таким чином, на підставі анкети-заяви бн позивачу було відкрито банківський рахунок та видана платіжна картка до такого рахунку.
Позивач зазначає, що не укладав кредитного договору та не надавав згоди на встановлення кредитного ліміту по банківському рахунку, а в підписаній анкеті-заяві була відсутня будь-яка інформація про виникнення кредитних правовідносин між сторонами.
Згідно з виписок АТ КБ «Приватбанк» за останні 3 роки, а саме з 01.01.2017 року по 27.03.2020 рік відповідач щомісяця з банківського (карткового) рахунку протиправно списував у валюті гривня відсотки за використання кредитним лімітом, а саме:
28.02.2017-263,18 грн.; 31.10.2017 - 302,95 грн.; 30.06.2018 - 300,85 грн.;
31.03.2017-375,86 грн.; 31.11.2017 - 572.82 грн.; 31.07.2018 - 305,02 грн.;
30.04.2017-396,84 грн.; 31.12.2017- 442,19 грн.; 31.08.2018 - 515,81 грн.;
31.05.2017-290,33 грн.; 31.01.2018 - 308.90 грн.; 30.09.2018 - 302,27 грн.;
30.06.2017-292,57 грн.; 28.02.2018 - 274.80 грн.; 31.10.2018 - 305,23 грн.;
31.07.2017-302,87 грн.; 31.03.2018 - 297,93 грн.; 30.11.2018 - 477,52 грн.;
31.08.2017-301,14 грн.; 30.04.2018 - 295.59 грн.; 31.12.2018 - 598,66 грн.;
30.09.2017-293,89 грн.; 31.05.2018 - 526.74 грн.: 31.01.2019 - 617,88 грн.;
28.02.2019-140,98 грн.;
Так, 20.08.2018 позивач особисто звернувся до головного відділення Банку в м. Суми із письмовою заявою (зареєстровано відповідачем вхід. № 4932 від 20.08.2018) про надання йому наступної інформації: кредитний договір чи анкету-заяву на ім'я Банку; поточний розмір заборгованості на дату звернення (в розрізі тіла кредиту, відсотків, можливих нарахованих штрафних санкцій, інших можливих нарахувань, передбачених договором про споживчий кредит); розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю; виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці); оборот коштів на рахунку за період часу за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій); баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка; баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка; дати і суми здійснення операцій за рахунком заявника, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка; будь-які інші платежі, застосовані до проведених заявником операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
АТ КБ «Приватбанк» листом від 05.09.2018 № 20.1.0.0.0/7-180822/2138 відмовив у наданні запитуваної інформації, пославшись на те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок Банку надавати копії договорів клієнтам. Також банк безпідставно посилається на ту обставину, що під час отримання звернень клієнтів Банку засобами поштового зв'язку Банк позбавлений можливості здійснити ідентифікацію особи, що підписала запит, а отже не може бути впевненим в тому, що інформація, яка становить банківську таємницю, надана особі, яка має право на її отримання. Про те, позивач зазначає, що особисто звертався до головного відділення Банку в м. Суми із письмовою заявою, про що свідчить штамп з мокрою печаткою АТ КБ «Приватбанк», та таким чином був ідентифікований представником Банку.
Позивач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав письмовий відзив на позовну заяву в якому заперечує щодо задоволення позову та просить відмовити за безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Позивач зазначив, що підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанку», виявив волевиявлення на відкриття банківського рахунку та отримання дебетової платіжної картки та ніколи не укладав кредитного договору і не надавав дозволу на встановлення кредитного ліміту по банківському рахунку(платіжній картці).
На обґрунтування своїх вимог позивач додає до позову наступні документи: копію паспорта та РНОКПП, копію заяви від 20.08.2018 року, копію відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 05.09.2018 року, копія виписки по банківській карт ці за період з 01.01.2017 по 27.03.2020 роки.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Отже, сума наданого кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У цьому випадку, умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив АТ КБ «ПриватБанк». Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1ст.634 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 6ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В матеріалах справи наявні анкета-заява (а.с.34-35) та довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.36) підписані відповідачем 21.07.2010 року.
В анкеті-заяві від 21.07.2010 року стоїть відмітка, що позивач бажає оформити картку універсальна та зазначено початковий кредитний ліміт.
У довідці про умови кредитування від 21.07.2010 року, яка є невід'ємною частиною заяви від 21.07.2010 року, чітко передбачені істотні умови договору: тип кредитної лінії; базову відсоткову ставку за користування кредитом - 3.00 % в місяць (36.00 % річних); розмір та строк внесення щомісячних платежів; розмір комісії за зняття готівки; порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, а саме (ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова % ставка за договором) / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше); розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме (500грн. + 5% від суми заборгованість по кредитному договору, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій).
Таким чином, між банком та відповідачем погоджено усі істотні умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, дії банку щодо нарахування відсотків та інших складових є законними, оскільки узгоджені сторонами.
Як вбачається з виписки по рахункам, позивач активно користувався кредитними коштами, в зв'язку з чим банк щомісячно нараховував відсотки:
28.02.2017 - 263, 18 грн., 31.03.2017 - 375,86 грн., 30.04.2017 - 396,84 грн., 31.05.2017 - 290,33 грн., 30.06.2017 - 292,57 грн., 31.07.2017 - 302,87 грн., 31.08.2017 - 301,14 грн., 30.09.2017 - 293,89 грн., 31.10.2017 - 302,95 грн., 30.11.2017 - 572,82 грн., 31.12.2017 - 442,19 грн., 31.01.2018 - 308,90 грн., 28.02.2018 - 274,80 грн., 31.03.2018 - 297,93 грн., 30.04.2018 - 295,59 грн., 31.05.2018 - 526,74 грн., 30.06.2018 - 300,85 грн., 31.07.2018 - 305,02 грн., 31.08.2018 - 515,81 грн., 30.09.2018 - 302,27 грн., 31.10.2018 - 305,23 грн., 30.11.2018 - 477,52 грн., 31.12.2018 - 598,66 грн., 31.01.2019 - 617,88 грн., 28.02.2019 - 140,98 грн.
Аналізуючи виписку можна дійти висновку, що суми грошових коштів, які зазначає в позовній заяві позивач, як списані, є нарахованими відсотками за користування кредитним лімітом, відповідно до умов договору та які обліковуються на єдиному рахунку разом з тілом кредиту, нарахованими процентами, комісією, пенею та штрафами.
З виписки вбачається, що ніяких списань з рахунку не відбувалося, а тому права позивача не порушені.
Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 не довів протиправності дій АТ КБ «Приватбанк» щодо безпідставного списання грошових коштів, як відсотків за користування кредитним лімітом, з банківського (карткового) рахунку відкритого на ім'я клієнта банку - ОСОБА_1 , на підставі анкети-заяви бн, з моменту відкриття такого рахунку та необхідності стягнення з АТ КБ «Приватбанку» на його користь грошових коштів у розмірі 9102,82, як таких, що були протиправно списані, як відсотки за користування кредитним лімітом з банківського (карткового) рахунку, відкритого на підставі анкети-заяви.
Таким чином на підставі вищевикладеного суд вважає що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 137, 141, 206, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 207, 509, 526, 527, 530, 533, 534, 551, 553, 554, 610, 611, 626, 628, 629, 631, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання протиправними дії, щодо безпідставного списання коштів з банківського (карткового) рахунку, стягнення коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Б.В. Хитров