Справа № 591/5687/20
Провадження № 2-а/591/230/20
10 листопада 2020 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Водолаги Дмитра Андрійовича, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що є митним брокером. Надавав послуги з декларування імпортованих транспортних засобів на митниці, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранс С» та товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранс». Декларування товарів для цілей оподаткування під час митного оформлення здійснювалось на підставі відповідних рахунків-фактур (інвойсів), виданих іноземним контрагентом - фірмою UAB «EMER» (Литва), якою у рахунках-фактурах мовою країни-експортера було заповнено декларацію походження, у якій вказувалось, що товар походить з Франції. Такий спосіб підтвердження країни походження товарів, сукупна вартість яких не перевищує 6 000 Євро було передбачено Регіональною Конвенцією про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження.
Оскільки чинне законодавства передбачає для таких випадків преференційний режим зі сплати ввізного мита, у графах 34,36,47 митних декларацій позивач проставляв код преференції 410 (товари, що ввозяться в Україну та походять з країни ЄС), розраховував для клієнтів належну суму митних платежів з урахуванням преференцій. Після митного оформлення Сумська митниця ДФС через ДФС України звернулась до митних органів Литовської Республіки із запитом про перевірку відомостей про країну походження товарів, заявлених фірмою UAB «EMER». З відповіді митних органів Литви вбачалось, що фірма не надала національним органам документів на підтвердження походження товарів з країни ЄС. Відтак, відповідачем зроблено висновок про безпідставність отримання ТОВ «Євротранс» та ТОВ «Євротранс С» тарифних преференцій по сплаті ввізного мита. 12.06.2020 відносно позивача по кожному факту декларування вказаних товарів уповноваженою особою митниці було складено 18 ідентичних протоколів про порушення митних правил. Дії позивача кваліфіковані за статтею 485 МК України.
04.09.2020 в.о. заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби виніс постанову №0644/80700/20. У ній зазначено, що під час проведення перевірки правомірності застосування преференції встановлено, що сума митних платежів, які б підлягали сплаті за товар, заявлений в МД №UA805130000/2017/02517 за кодом УКТ ЗЕД 8701209000 без використання преференцій по сплаті мита складала 55920,18 грн. Недобор митних платежів складає суму 10485,03 грн. Із вказаною постановою не погоджується та просить її скасувати.
У діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 458 МК України. Позивач отримував документи, що слугували підставою для митного оформлення безпосередньо від ТОВ «Євротранс». Сумнівів з приводу їх дійсності не було. Згідно укладеного з ТОВ «Євротранс» договору-доручення довіритель несе повну відповідальність за всі формальні зобов'язання, прийняті на себе повіреним, що свідчить про обов'язок підприємства подання достовірних документів для митного оформлення товару.
Не тільки позивач, а і само ТОВ «Євротранс» не мало відношення до заповнення рахунку-фактури (інвойса), оскільки його складала компанія UAB «EMER». З акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євротранс» вбачається, що саме товариством, а не позивачем допущено порушення статті 295 МК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією.
У матеріалах справи про порушення митних правил відсутні достатні дані, які свідчать, що саме позивач повинен був і міг передбачити настання шкідливих наслідків у вигляді несплати у повному обсязі митних платежів при заявленні товару.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0644/80700/20, провадження у справі про порушення митних правил закрити.
Ухвалою суду від 29.09.2020 відкрито спрощене провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач - Слобожанська митниця Держмитслужби проти позову заперечував. Зазначив, що позивачем була подана митна декларація № UA805130000/2017/02517. У якості підстави для митного оформлення товару декларантом був наданий рахунок-фактуру, відповідно до якого відправником товару виступала компанія UAB «EMER». Визначення преференції по сплаті мита ґрунтувалось на підставі декларації-інвойсу, яка зазначена у рахунку-фактурі. На запит Сумської митниці ДФС митними органами Литви не підтверджено, що товари походять з ЄС, оскільки експортером товарів UAB «EMER» не були надані документи, що підтверджують статус походження товарів, зазначених у документі про походження. Відповідно, декларація про походження була видана невірно. Декларантом було заявлено у митній декларації неправдиві відомості щодо країни походження товару, на підставі чого використано пільгу у сплаті мита з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи їх зменшення на суму 10485,03 грн.
Цивільно-правова угода договір-доручення не може змінювати норми Митного кодексу України, якими визначені принципи відповідальності декларанта. Як пояснив позивач, документи, що підтверджують країну походження, перевірялись ним взагалі на предмет правильності зазначеної в них інформації і на предмет відповідності порядку зазначення декларації-інвойс та декларації походження згідно протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною. Це свідчить про формальний підхід до перевірки наданих йому документів. Просить відмовити у задоволенні позову.
27 жовтня 2020 року від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1700, 00 грн.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 24.02.2017 ФОП ОСОБА_1 подано митну декларацію № UA805130000/2017/02517 з метою митного оформлення в режимі «імпорт» товару «вантажний сідловий тягач RENAULT MAGNUM, VIN НОМЕР_1 , рік виготовлення 2009», що надійшов на адресу ТОВ «ЄВРОТРАНС » від компанії UAB «EMER» (LT-35815, вул.Вейверю, 9В-41, Литва), та переміщувався на підставі рахунку-фактури Serija EMR Nr. 332 від 14.02.2017р.
У графі 36 декларації вказана преференція по сплаті мита за кодом 410. Відповідно до Класифікатору звільнень від сплати митних платежів за кодом 410 класифікуються товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.
У декларації нараховані митні платежі в сумі 55920,18 грн, які сплачуються під час імпорту товарів, що відповідають коду згідно з УКТ ЗЕД 8701209000 (у тому числі, мито 10% та ПДВ 20%) (а.с. 61 на звороті - 62).
При поданні декларації ОСОБА_1 діяв на підставі договору доручення №102/12 від 16.05.2012, як особа, уповноважена ТОВ «Євротранс» вчиняти декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються Довірителем через митний кордон України та підлягають митному оформленню у митниці (а.с. 67 на звороті - 68).
Сумською митницею було ініційовано направлення запиту до митних органів Литви про перевірку достовірності декларацій-інвойсів, зазначених у інвойсах UAB «EMER», зокрема, у рахунку-фактурі Serija EMR Nr. 332 від 14.02.2017. 07.05.2020 ДМС України направила до Слобожанської митниці ДМС лист уповноваженого органу Литви від 23.03.2020. Листом повідомлено, що оскільки експортером «EMER» не були надані документи, що підтверджують статус походження товарів, зазначених у документах про походження, зокрема, у декларації про походження №0000332, уповноважений орган не може підтвердити, що товари походять з ЄС (а.с. 71-73).
12.06.2020 ДМС України складено протокол №0644/80700/20 про порушення митних правил ОСОБА_1 , яким встановлено, що декларантом ФОП ОСОБА_1 24.02.2017 було заявлено у митній декларації ІМ40ДЕ №805130000/2017/02517 неправдиві відомості щодо походження товару, на підставі чого використано пільгу у сплаті мита з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру у сумі 10485,03 грн. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України (а.с. 19-21).
04.09.2020 виконуючим обов'язки першого заступника начальника Слобожанської митниці ДМС Водолага Д.А. прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0644/80700/20, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає суму 31455,09 грн (а.с. 22-24).
Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно зі ст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Отже, з об'єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб'єктивної - виною у формі умислу.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та №607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Судом встановлено, що при заповненні декларації ОСОБА_1 було зазначено відомості, які містились у доданих до декларації документах, зокрема, рахунку-фактурі Serija EMR Nr. 332 від 14.02.2017. Інформація про заявлений у декларації код преференції та розрахунок, з урахуванням преференції, належної суми митних платежів була здійснена уповноваженою особою декларанта на підставі наявних документів. Жодної невідповідності між зазначеними у декларації відомостями та інформацією, яка містилась у доданих до декларації документах не встановлено.
Відповідно до п. 3.1.1 договору доручення, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Євротранс» саме на довірителя покладено обов?язок надати повіреному для декларування товарів дійсні та достовірні документи, достатні та необхідні для проведення процедури митного контролю та митного оформлення.
Суд зазначає, що відомості про непідтвердження країни походження товару, які були виявлені в ході проведення органами Держмитслужби перевірки, були зазначені у рахунку-фактурі Serija EMR Nr. 332 від 14.02.2017. Вказаний рахунок-фактуру складав не позивач та не особа, яка уповноважила його на надання послуг з декларування товарів, а продавець товару - UAB «EMER».
Надані відповідачем докази не містять інформації, яка б свідчила про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення та наявності прямого умислу на надання недостовірних відомостей з метою ухилення від сплати митних платежів. Тому суд не вбачає у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем протиправно.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених вище підстав.
Представником позивача заявлено також клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1700 грн. На підтвердження витрат надано угоду про надання правової допомоги від 15.06.2020 відповідно до умов якої вартість визначених угодою робіт становить 1700 грн. Також надано меморіальний ордер про сплату ОСОБА_1 адвокатському бюро Павла Кравченка 1700 грн. за надання правової допомоги згідно угоди від 15.06.2020 (справа про ПМП №0644/80700/2020), а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Відповідно до умов договору вартість послуг з надання консультацій та роз'яснень правового характеру, збирання документів для складання та безпосереднє складання позовної заяви у даній справі становить 1700 грн.
Копію заяви про розподіл судових витрат відповідач отримав 28.10.2020 (а.с. 92) . Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.
На переконання суду заявлений розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом часом на виконання робіт, обсягом наданих послуг. Тому на підставі ст. 134 КАС України понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1700 грн. підлягають стягненню з відповідача - Слобожанської митниці Держмитслужби.
Також на підставі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Слобожанської митниці Держмитслужби на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 6-7, 8, 9, 72-79, 90, 139, 229, 241-246, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Водолаги Дмитра Андрійовича, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі задовольнити.
Скасувати постанову виконуючого обов'язки першого заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Водолаги Дмитра Андрійовича від 04.09.2020 № 0644/80700/20 у справі про порушення ОСОБА_1 митних правил, закрити провадження у справі про порушення митних правил № 0644/80700/20 відносно ОСОБА_1 .
Стягнути зі Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2120,40 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: виконуючий обов'язки першого заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Водолага Дмитро Андрійович, вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003;
Відповідач: Слобожанська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43332958, місцезнаходження: вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003
Повний текст рішення складений 10.11.2020.
Суддя О.О. Ніколаєнко