Справа № 483/929/20
Провадження № 2/483/486/2020
09 листопада 2020 року м.Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Куцарова В.І.,
за участю секретаря судового засідання Шилінскас О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 липня 2020 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) 14.11.2007 року уклали кредитнй договір № МКО0СЮ000001573 (надалі - Договір). Згідно договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 45000.00 грн. на термін до 14.11.2021 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. У зв'язку з невиконанням умов договору, 01.04.2011 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідача. Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.08.2011 року було винесено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалення рішення судом не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання. На даний час рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.08.2011 року не виконано боржником. Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Прострочена сума заборгованість становить 43090,33 грн. Оскільки, з відповідача було стягнено заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в позовній заяві від 01.04.2011 року, тобто за період з 14.11.2007 року по 25.03.2015 року, то за період після подання позовної заяви від 01.04.2011 року, з 02.04.2011 року по 22.04.2020 року відповідач має заборгованість у розмірі -83621,94 грн., яка складається з наступного: 72091,88 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов'язання; 11530,06 грн. - 3 % річних від простроченої суми. Посилаючись на викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 15 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судові засідання 08 вересня 2020 року та 29 вересня 2020 року представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах міститься заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, у якому представник позивача просив розглянути справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.21).
Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року явку представника позивача визнано обов'язковою, оскільки у суду виникли питання, які підлягають з'ясуванню за його участю та призначено справу до розгляду на 19 жовтня 2020 року.
Разом з тим, представник позивач у судові засідання призначені на 19 жовтня 2020 року та 09 листопада 2020 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.50) та довідкою про доставку електронного листа (а.с.53 зворот).
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно п.3 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
З огляду на те, що явка представника позивача судом визнана обов'язковою і він повторно не з'явився у судове засідання, позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.131, 210, 223, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області.
Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.
Головуючий