09.11.2020
Справа № 482/1716/20
Номер провадження 2-а/482/39/2020
09 листопада 2020року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Демінської О.І., секретар судового засідання Єфімова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №585491 від 25.09.2020 року, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом дополіцейського взводу 2 роти 1Б УПП в Чернігівській області Жуковської Марії Михайлівни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №585491 від 25.09.2020 року, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У обґрунтування позову зазначив, що 25 вересня 2020 року на трасі Київ - Чернігів поліцейським взводу 2 роти 1Б УПП в Чернігівській області Жуковською Марією Михайлівною було винесено постанову серії ДПО18 №585491 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченнябезпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зазначеною Постановою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень на ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN NCХ 18.080, номерний знак НОМЕР_1 , перевозив вантаж (подсолнух) з навантаженням на одноосну ось 11850 кг, при допустимій вазі 11000 кг, не мав при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, вагові або габаритні параметри яких перевищують норми.
Відповідач кваліфікував вищевикладені обставини як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП і виніс оскаржувану постанову про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн..
Позивач вважає, що факт порушення ним ПДР України, який зазначений відповідачем у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, є надуманими та безпідставними, і тому, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08.10.2020 року адміністративний позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
27.10.2020 року на виконання ухвали суду від 08.10.2020 року було надано адміністративний позов в новій редакції.
Ухвалою суду від 20 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №585491 від 25.09.2020 року, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачу було роз'яснено право подати до суду відзив на позовну заяву негайно та всі докази по справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву до суду не надав.
Таким чином, на підставі ст.205 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, оцінивши їх, суд дійшов до висновків, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 25 вересня 2020 року на трасі Київ - Чернігів поліцейським взводу 2 роти 1Б УПП в Чернігівській області Жуковською Марією Михайлівною було винесено постанову серії ДПО18 №585491 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченнябезпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зазначеною Постановою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту постанови, 25.09.2020 року о 14.11год. на трасі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, с. Красне, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN NCХ 18.080, номерний знак НОМЕР_1 , перевозив вантаж (подсолнух) з навантаженням на одноосну ось 11850 кг, при допустимій вазі 11000 кг, не мав при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, вагові або габаритні параметри яких перевищують норми.
Відповідач кваліфікував вищевикладені обставини як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП і виніс оскаржувану постанову про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн..
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, про порушення якого вказано інспектором у оскаржуваній постанові, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 11 вересня 2019 року № 54-IX, який набрав чинності 25.09.2019 року, статтю 132-1 КУпАП доповнено частиною другою та приміткою.
Так, частина друга статті 132-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до примітки до ст. 132-1 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб'єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Нормами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Разом з цим, згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
У оскаржуваній постанові поліцейські зазначили, що ОСОБА_1 перевозив вантаж з навантаженням на одиночну ось 11850 кг, при допустимій вазі 11000 кг та при собі не мав дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують норми, чим вчинив правопорушення передбачені ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Тобто, в вину позивача ставиться вчинення правопорушень, пов'язаних з перевищенням габаритних та великовагових параметрів транспортного засобу.
Однак, відповідно до Примітки до ст. 132-1 КУпАП, в редакції станом на 20.07.2020 року, тобто на дату винесення постанови, дія частини першої цієї статті не поширювалась на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті пов'язані з перевищенням габаритних параметрів передбачено частиною другою статті 132-1 цього Кодексу, і несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП).
Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідачем відзиву до суду не надано, докази позивача не спростовані.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» розяснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а тому скасовує оскаржувану постанову як неправомірну, а справа про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 132-1, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 72-77, 90, 121, 243-244, 246, 254, 258, 268, 278, 279, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №585491 від 25.09.2020 року, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ДПО18 №585491 від 25.09.2020 року, винесену поліцейським взводу 2 роти 1Б УПП в Чернігівській області, молодшим лейтенантом поліції Жуковською М.М. (місцезнаходження: 14037, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Громадянська, 66) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - закрити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 09 листопада 2020 року
Головуючий суддя: О.І.Демінська