10.11.2020
справа № 489/2701/20 провадження №2-а/489/241/20
Іменем України
10 листопада 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В., представника позивача Пірога С.В., представника відповідача Сиволапа В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Хіміча Сергія Сергійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністратичного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ №2611550 від 31.05.2020 року
встановив:
Позивач просить скасувати постанову серія ЕАМ №2611550 від 31.05.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки Правил дорожнього руху, а саме: п.9.2 «б» не порушував. Постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, щодо її змісту та процедури складання, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
За змістом позову, позивач 31.05.2020 року, приблизно о 10 год. 00 хв. рухався по автомобільній дорозі Н-11 на транспортному засобі марки «NUBIRA» державний номерний знак НОМЕР_1 та був фактично зупинений патрульним екіпажем на трасі Н11, що не відповідає дійсності та місцю розгляду справи, зазначеному в постанові серія ЕАМ №2611550 від 31.05.2020 року, а саме: автомобільна дорога М14, 221 км. Після демонстрації відповідачем 1 позивачу відеоматеріалів, де начебто зафіксовано керований ним автомобіль, відповідач 1 не заніс до оскаржуваної постанови технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що суперечить вимогам ч.3 ст.283 КУпАП. Постанова серії ЕАМ №2611550 від 31.05.2020 року не містить будь-яких належних доказів порушення позивачем п.2.9 «б» ПДР, окрім виключно пояснень позивача та не відображає в якому напрямку, звідки та куди рухався транспортний засіб. Позивач стверджує, що керуючись п.9.3 Правил дорожнього руху, за 100 м. перед початком здійснення маневру повороту, додатково, разом з подачею основного сигналу світлового показчику повороту, подав відповідний попереджувальний сигнал за допомогою лівої руки. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем-1 при винесенні оскаржуваної постанови не були враховані всі обставини справи, тому підстав для винесення постанови не було.
Представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ №2611550 від 31.05.2020 року визнати протиправною та скасувати, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчиненого правопорушення, на відеозаписі не зафіксовано, що при виїзді на перехрестя позивач не подав сигнал світловим покажчиком повороту.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, яким він проти задоволення позову заперечував, оскільки факт правопорушення зафіксовано на відеозаписі, який позивачу продемонстровано, повідомлено про розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу та роз'яснено права передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Позивач був ознайомлений зі змістом складеної постанови та отримав її копію, відповідно до вимог ст.285 КУпАП, вимоги ст.283 КУпАП при цьому порушено не було, постанова складена згідно з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за №1408/27853 (надалі - Інструкція).
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.07.2020 року, з урахуванням вимог ст.286 КАС України, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
За змістом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серія ЕАМ №2611550 від 31.05.2020 року, 31.05.2020 року о 09 год. 53 хв., Миколаївська область, Вітовський район, автомобільна дорога М14, 221 км., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «NUBIRA» державний номерний знак НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2 «б» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, внаслідок чого на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
В судовому засідання з'ясовано, що зареєстроване місце проживання позивача знаходиться у Вітовському районі Миколаївської області, позов заявлено до інспектора та Управління патрульної поліції в Миколаївській області за їх місцезнаходженням в Інгульскому районі міста Миколаєва.
Згідно з ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Вважаючи інспектора та Управління патрульної поліції в Миколаївській області належними відповідачами, позивач звернувся за територіальною підсудністю до Ленінського районного суду м.Миколаєва.
Відповідно до ч.2 ст.26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до п.3 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року №1114, Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних(відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції.
За змістом пункту 1 Положення про Управління патрульної поліції в Миколаївській області, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції в редакції від 29.12.2017 №6440, Управління є територіальним(відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та згідно із законодавством України реалізує свої повноваження на території Миколаївської області.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі 724/716/16-а та від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Враховуючи, що поліцейський Хіміч С.С. при винесенні оскаржуваної постанови діяв від імені органу Національної поліції, яким є Департамент патрульної поліції із місцезнаходженням юридичної особи в м.Києві, код ЄДРПОУ 40108646, а не від імені Управління патрульної поліції в Миколаївській області, яке не є юридичною особою, а також у зв'язку із відсутністю у суду можливості замінити неналежного відповідачів Управління та інспектора на Департамент, оскільки це потягне за собою зміну підсудності адміністративної справи, то у задоволенні позову слід відмовити, оскільки його заявлено до неналежного відповідача.
Керуючись ч.3 ст.48, п.1 ч.3 ст.286 КАС України, ст.293 КУпАП, суд
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;
відповідач - Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1;
відповідач - інспектор Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Хіміч Сергій Сергійович, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.
Суддя