27.10.2020
Справа №489/3743/20
Провадження №2-а/489/272/20
27 жовтня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Румянцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Бодюл А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Миколаївській області Дмитрієва Миколи Леонідовича про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАМ № 2924934 від 04 серпня 2020 року
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕАМ № 2924934 від 04 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Посилаючись на те, що 04 серпня 2020 року він рухався в м. Миколаєві по вул. Веселинівська та був зупинений працівниками поліції, які вказали, що ним нібито порушено п. 22.5 ПДР України та відразу склали оскаржувану постанову. На його пояснення щодо відсутності порушення з його боку п. 22.5 ПДР України, оскільки він є працівником ТОВ «Миколаївпромгаз» та до його трудових обов'язків покладено здійснення перевезення вантажу, що належить ТОВ «Миколаївпромгаз», працівник поліції не звернув уваги. Також він повідомив працівника поліції, що дане перевезення було не комерційним, а внутрішнім перевезенням підприємством власного майна для власних потреб, а тому товарно - транспортна накладна не потрібна. Вказує, що п. 22.5 ПДР України, на який посилається поліцейський, не передбачає та не визначає обов'язкову наявність товарно - транспортної накладеної. Зазначений пункт регулює порядок руху транспортних засобів та їх составів у разі, коли такі транспортні засоби мають перевищення габаритів та навантаження на одиночну вісь. Жодних порушень стосовно перевищення габаритів чи навантаження на одну вісь ним допущено не було. Крім того, при розгляді справи, патрульним поліцейським, не були з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Жодного доказу вчинення ним правопорушення поліцейськими надано не було.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що під час патрулювання інспекторами управління патрульної поліції в Миколаївській області, лейтенантом поліції Дмитрієвим М.Л. разом з напарником, було виявлено порушення Правил дорожнього руху, А саме, водій вантажного автомобіля Renault Premium з державним номерним знаком НОМЕР_1 з напівпричепом цистерною ОДАЗ 885 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , порушив правила перевезення небезпечних вантажів, а саме здійснював перевезення небезпечного вантажу з брудною по верхньою цистерни та без відповідної товаротранспортної накладної, чим порушив п. 22.5 ПДР України та п. 5.4.1 додатку «А» до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, яка визначає порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України. Після зупинки транспортного засобу, інспектор підійшовши до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України, а також перелік документів, що водій зобов'язаний мати при перевезенні небезпечного вантажу, відповідно до Правил, доданих до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами № 994_940 від 26.05.2000. Позивачем не було надано товарно - транспортну накладну. Інспектор виніс постанову та наклав стягнення на позивача в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, відповідно до санкції статті.
Статтею 268 ч. 3 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Згідно ст. 269 у справах визначених зокрема ст. 286 КАС України заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Враховуючи наявність позовної заяви з викладеним обґрунтуванням та підставами для оскарження постанови, наявність відзиву, відсутності необхідності заслуховувати додаткові пояснення, з урахуванням особливого порядку розгляду даної категорії справ, суд не вбачає визначених нормами КАС України підстав для відкладання судового розгляду, та вважає за необхідне розглянути справи за наявними матеріалами без участі сторін по справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
04 серпня 2020 року о 12:50:52 в м. Миколаєві, по вул. Веселинівська, 35, водій ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом Renault Premium, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом цистерною ОДАЗ 885 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , та перевозив небезпечний вантаж 2187 (22) не маючи відповідної товаротранспортної накладної, чим порушив п. 22.5 ПДР України - порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132 - 1 КУпАП.
Внаслідок цього 04 серпня 2020 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів визначаються Наказом МВС України № 822 від 26.07.2004 року «Про затвердження Правил дорожнього перевезення вантажів».
Відповідно до п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Отже, суд наголошує, що у вказаному пункті 22.5 Правил дорожнього руху жодної згадки про товарно-транспортну накладну немає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, а саме:
- Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; {Абзац третій пункту 1 в редакції Постанови КМ N 515 (515-2009-п) від 21.05.2009; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 620 (620-2011-п) від 09.06.2011}; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
- Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; {Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 515 ( 515-2009-п ) від 21.05.2009}; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; {Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 620 ( 620-2011-п ) від 09.06.2011}; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення небезпечних вантажів: свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення; визначених небезпечних вантажів; ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації; узгодження маршруту руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, видане уповноваженим підрозділом Національної поліції {Абзац шостий пункту 3 в редакції Постанови КМ N 161 ( 161-2017-п ) від 22.03.2017}; вантажів з перевищенням вагових або габаритних параметрів - дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції (абзац сьомий пункту 3 в редакції Постанови КМ N 161 (161-2017-п ) від 22.03.2017).
Отже, суд зазначає, що Постановою N 207 передбачено, що товарно-транспортна накладна необхідна лише у випадку, коли здійснюються вантажні перевезення на договірних умовах і не потрібна коли здійснюються вантажні перевезення для власних потреб.
Позивач же стверджує, що здійснював вантажні перевезення для власних потреб ТОВ «Миколаївпромгаз».
Від представника позивача ОСОБА_1 - Цюпи В.П. надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Представником позивача, при подачі заяви про долучення письмових доказів, до суду не надано документу (квитанції, тощо), на підтвердження направлення доданих документів відповідачу по справі, а тому судом вказані докази не беруться до уваги.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних до нього причин.
Відповідачем долучено до матеріалів справи відеозапис з нагрудного відео реєстратора, відповідно до якого на відеозаписі 20200804200741000750 зафіксовано транспортний засіб Renault Premium, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом цистерною ОДАЗ 885 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який перевозив вантаж, а саме вуглецю діоксин охолоджений, при цьому позивачем надавалося для огляду видаткова накладна № 1063 від 04.08.2019 року.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Миколаївській області Дмитрієва Миколи Леонідовича про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАМ № 2924934 від 04 серпня 2020 року - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 2924934 від 04 серпня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б/1.
Відповідач: інспектор роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Миколаївській області Дмитрієв Микола Леонідович, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б/1.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «27» жовтня 2020 року.