Справа №487/4507/17
Провадження №2/487/25/20
05.11.2020 року м.Миколаїв
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання - Прокопчука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 487/4507/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення меж та порядку користування земельною ділянкою та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення меж та порядку користування земельною ділянкою,-
28.082017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , в якому просила визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відповідно до порядку користування земельною ділянкою, що склався та земельно-технічною експертизою.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власницею 22/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що було виділено в окрему адресу: АДРЕСА_2 . Іншими співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (26/100 часток, які виділені в окрему адресу: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_9 (частка виділена в окрему адресу: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (6/25 часток), ОСОБА_5 (15/100 часток), ОСОБА_7 (13/100 часток).
Земельна ділянка за вказаною вище адресою, в тому числі під будівлями та спорудами, перебуває у загальному користуванні усіх співвласників. За багать років склався певний порядок користування спірною земельною ділянкою, тому вважає доцільним визначити порядок користування згаданою земельною ділянкою за порядком користування, що склався.
Ухвалою суду від 31.08.2017 р. (головуючий суддя Біцюк А.В.) відкрито провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату Заводського районного суду м. Миколаєва №386 від 08.05.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл справи в зв'язку з тим, що указом Президента України від 11.04.2019 року №128/2019 суддю ОСОБА_10 призначено на посаду судді Вищого антикорупційного суду, тому вказаний суддя не зможе брати участь у розгляді даної цивільної справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019 р. головуючим суддею по зазначеній справі призначено суддю Боброву І.В.
Ухвалою суду від 20.05.2019 р. цивільну справу прийнято до провадження та поновлено провадження.
Ухвалою суду від 12.06.2019 р. до участі у справі у якості співвідповідача залучено ТОВ «Торгінвест», у зв'язку з чим відкладено підготовче судове засідання.
21.08.2019 р. ОСОБА_2 до канцелярії суду надала зустрічну позовну заяву, в якій просила визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відповідно до порядку користування земельною ділянкою, що склався, та земельно-технічною експертизою (Т.2 арк. спр.8-9).
Ухвалою суду від 04.09.2019 р. замінено первісних відповідачів ОСОБА_7 , ТОВ «Торгінвест» на належного - ОСОБА_6 ; прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення меж та порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 31.10.2019 р. закрито підготовче провадження та справу призначено розгляду по суті.
Ухвалою суду від 02.12.2019 р. в судовому засіданні оголошено перерву для виклику експерта, спеціаліста КП «ММБТІ», витребування з Миколаївської обласної державної адміністрації доказів.
Ухвалою суду від 02.03.2020 р. в судовому засіданні оголошено перерву для витребування інформації з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
Ухвалою суду від 24.03.2020 р. призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.10.2020 р. провадження у справі поновлено.
Позивач (за первісним позовом) до судового засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила визначити порядок користування спірною земельною ділянкою за третім варіантом, викладеним у висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи.
Відповідач (за первісним позовом) ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила визначити порядок користування спірною земельною ділянкою за третім варіантом, викладеним у висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи.
Відповідач ОСОБА_6 до судового засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила визначити порядок користування спірною земельною ділянкою за третім варіантом, викладеним у висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду були повідомлені своєчасно належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзивів на позовні заяви до суду не направляли.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до листа директора КП ММБТІ від 02.03.2017 р. №591 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_12 (22/100 часток), ОСОБА_4 (6/25 часток), ОСОБА_5 (15/100 часток), ОСОБА_7 (13/100 часток). Згідно з рішенням ВК ММР від 25.05.2012 за №545 нерухомому майну, яке складало 26/100 часток, що належало ОСОБА_2 , надано нову адресу: АДРЕСА_3 . Відповідно до рішення ВК ММР від 26.08.2016 за №819 нерухомому майну, яке складало частку 22/100, яка належала ОСОБА_13 , було надано адресу: АДРЕСА_2 (т.1 арк.спр.15, 38).
Як вбачається з матеріалів архівної інвентаризаційної справи КП ММБТІ співвласникам в домоволодінні АДРЕСА_1 належать: співвласникові ОСОБА_1 - 22/100 частини ( ОСОБА_14 - 14/100 частини, ОСОБА_15 - 8/100 частини) на підставі договору дарування від 16.03.2006 р., договору міни від 07.06.2002 р. №5390; співвласникові ОСОБА_2 - 26/100 частин ( ОСОБА_16 - 9/100, ОСОБА_17 7/100, ОСОБА_18 - 10/100 частин) на підставі договору купівлі-продажу №2-22 від 22.02.2001 р. та договору купівлі-продажу від 14.03.2001 р. №1302; співвласникові ОСОБА_4 - 24/100 частин ( ОСОБА_19 -16/100, ОСОБА_20 - 8/100 або 2/25 частин) на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.1987 р. №2-2334, рішення нарсуда від 27.09.1979 р.; співвласникові ОСОБА_5 - 15/100 частин ( ОСОБА_21 ) на підставі договору дарування від 11.09.1987 р. №2-2941; співвласникові ОСОБА_7 - 13/100 частин - помер, ТОВ «Торгінвест» на підставі договору дарування від 10.10.1975 р. №2-1425.
За договором купівлі-продажу житлового будинку від 25.11.2016 р. ОСОБА_13 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 (т.1 арк.спр.26). Зазначене також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 арк.спр.27).
За договором оренди землі від 05.08.2003 р. ММР передала, а ПП ОСОБА_2 прийняла в оренду із співвласниками будівель земельну ділянку площею 500 кв.м з визначенням ідеальної частки ПП ОСОБА_2 від земельної ділянки площею 500 кв.м у розмірі 116 кв.м, зарахувавши її до земель комерційного використання для обслуговування приміщення магазину ті підсобних приміщень по АДРЕСА_1 (т.1 арк.спр.11-12).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.08.2016 р. №65468386 нежитлове підвальне приміщення по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6 (т.1 арк.спр.203).
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У ч.ч.1, 3 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється власниками за їх згодою. Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Частиною 1 статті 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справі «Буланов та Купчик проти України» від 09 грудня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), N 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці рішення від 13 травня 1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
За змістом частини першої статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
У відповідності до ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно з ч.4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
В роз'ясненнях, наданих судам у пункті 21 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 №7 зазначено, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Відповідно до п.25 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 №7, суд приймає рішення щодо встановлення порядку користування, зокрема, на підставі: документів про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель та споруд; плану земельної ділянки, відведеної в натурі (на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників житлового будинку, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правовстановлюючих документів на будинок із зазначенням розміру часток кожного із співвласників.
Задля забезпечення повного та всебічного розгляду справи судом було призначено судову земельно-технічну експертизу. При цьому висновки, зроблені експертом (висновок експерта від 20.03.2019 р. №125-110) не в повній мірі відповідають обставинам справи, оскільки не відображають ідеальної частки власності, що належить ОСОБА_6 , варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою з урахуванням її частки (т.1 арк.спр.153-171).
Згідно з висновком додаткової судової земельно-технічної експертизи від 04.08.2020 р. №125-110/1 були запропоновані варіанти для визначення судом порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , між співвласниками відповідно до ідеальної частки кожного із співвласників вказаного домоволодіння (т.2).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 у своїх заявах підтримали третій варіант порядку користування (по приближеному до ідеальних часток співвласників, згідно побажань ОСОБА_5 , відносно до другого варіанту порядку користування), відповідно до якого запропоновано виділити в користування співвласника ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 20,43 кв.м. розмірами 5,3 х 3,85м. , при цьому загальне користування між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишиться площею - 21,19 кв.м.; виділити співвласнику ОСОБА_6 , згідно її побажання, частину земельної ділянки площею 22,25 кв.м. розмірами 5,3 х 3,32м. та 1,5 х 3,12м.
На підставі вимірів, виконаних розрахунків, площі земельних ділянок, що будуть знаходитися в користуванні кожного співвласників: ОСОБА_1 - 114,89 кв.м., зокрема: під будівлями - 102,84 кв.м., під інд землею - 12,05 кв.м. в т.ч. загальне з ОСОБА_2 , - 10,59 кв.м.; ОСОБА_2 - 111,47 кв.м., зокрема: - під будовами - 98,04 кв.м., під інд землею - 13,43 кв.м., в т.ч. загальне з ОСОБА_8 - 10,59 кв.м.; ОСОБА_5 -65,47 кв.м., зокрема: під будовами - 45,04 кв.м.; під інд землею - 20,43 кв.м.; ОСОБА_4 - 111,73 кв.м., зокрема: під будовами - 84,7 кв.м., під інд землею - 27,03 кв.м.; ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) - 52,68 кв.м.,зокрема: під будовами - 30,43 кв.м., під інд землею - 22,25 кв.м.
Ділянка загального користування між співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 29,7 кв.м., т.т. по 7,43 кв.м.
Фактично співвласники будуть користуватися земельними ділянками в домоволодінні: ОСОБА_1 - 122,32 кв.м., що на 15,4 кв.м. більше від ідеальної долі -106,92 кв.м.; ОСОБА_2 - 118,9 кв.м., що на 7,46 кв.м. менше від ідеальної частки - 126,36 кв.м.; ОСОБА_5 - 72,9 кв.м., що відповідає ідеальної частки -72,90 кв.м.; ОСОБА_4 - 111,73 кв.м., що на 4,91 кв.м. менше від ідеальної частки - 116,64 кв.м.; ОСОБА_6 - 60,11 кв.м., що на 3,07 кв.м. менше від ідеальної частки - 63,18 кв.м.
Відповідно до ч.1 ст. 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою,погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача за первісним та зустрічним позовом, встановивши порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до третього варіанту порядку користування (по приближеному до ідеальних часток співвласників, згідно побажань ОСОБА_5 , відносно до другого варіанту порядку користування), запропонованому у висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи від 04.08.2020 р. №125-110/1
Керуючись ст. ст. 4,5,13,76-81,263,265, 280-282,352,354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення меж та порядку користування земельною ділянкою задовольнити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення меж та порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до третього варіанту порядку користування (по приближеному до ідеальних часток співвласників, згідно побажань ОСОБА_5 , відносно до другого варіанту порядку користування), запропонованому в висновку додаткової судової земельно-технічної експертизи від 04.08.2020 р. №125-110/1, а саме:
- виділити в користування співвласника ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 20,43 кв.м. розмірами 5,3 х 3,85м. , при цьому загальне користування між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишиться площею - 21,19 кв.м.
- виділити співвласнику ОСОБА_6 частину земельної ділянки площею 22,25 кв.м. розмірами 5,3 х 3,32м. та 1,5 х 3,12м.
Виділити в користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею114,89 кв.м., зокрема: під будівлями - 102,84 кв.м., під інд землею - 12,05 кв.м. в т.ч. загальне з ОСОБА_2 , - 10,59 кв.м.
Виділити ОСОБА_2 в користування частину земельної ділянки площею111,47 кв.м., зокрема: під будовами - 98,04 кв.м., під інд землею - 13,43 кв.м., в т.ч. загальне з ОСОБА_8 - 10,59 кв.м.
Виділити в користування ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 65,47 кв.м., зокрема: під будовами - 45,04 кв.м., під інд землею - 20,43 кв.м.
Виділити в користування ОСОБА_4 частину земельної ділянки площею 111,73 кв.м., зокрема: під будовами - 84,7 кв.м., під інд землею - 27,03 кв.м.
Виділити в користування ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) частину земельної ділянки площею 52,68 кв.м., зокрема: під будовами - 30,43 кв.м.,під інд землею - 22,25 кв.м.
Ділянка загального користування між співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 29,7 кв.м., т.т. по 7,43 кв.м.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач (за первісним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач (за первісним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 .
Відповідачі:
ОСОБА_3 , АДРЕСА_4
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_6
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_7
Головуючий суддя І.В.Боброва