Справа № 468/907/15-к
1-в/468/67/20
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
10.11.2020 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника Баштанського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Баштанського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області про звільнення від покарання з випробуванням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баштанка Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 06.07.2015 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 185 ч.2, 75,76 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком в два роки,
За вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.07.2015 року ОСОБА_5 засуджений за ст.ст. 185 ч.2, 75,76 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в два роки.
Від Баштанського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області надійшло подання про звільнення засудженого від призначеного покарання.
Засуджений про час та місце розгляду подання повідомлений вчасно та належним чином, від нього надійшла заява про підтримання подання та розгляд справи за його відсутності.
Представник органу з питань пробації підтримав подання, оскільки визначений засудженому іспитовий строк сплив та немає такого, що набрав законної сили, вироку суду про вчинення засудженим в період іспитового строку нового злочину.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки засуджений на час розгляду даного клопотання обвинувачується у вчиненні нового злочину в період іспитового строку, тому подання є передчасним.
Вислухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення подання.
Судом встановлено, що за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.07.2015 року ОСОБА_5 засуджений за ст.ст. 185 ч.2, 75,76 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в два роки.
При цьому, за наявними в матеріалах подання даними засуджений ОСОБА_5 є обвинуваченим в кримінальному провадженні №12016150140000829 від 25.12.2016 року за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 304 КК України та він обвинувачується у вчиненні нових кримінальних правопорушень в період відбування покарання з випробовуванням. Вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду в суді.
Згідно із визначеною ст. 9 КПК України законністю, як загальною засадою кримінального провадження, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За такого, розглядаючи відповідні клопотання, суд відповідно до даного принципу має його вирішити у відповідності до вимог закону.
Зі змісту ст. 75 КК України слідує, що звільнення від відбування покарання за даною нормою закону, полягає у відповідному випробуванні засудженої особи протягом чітко визначеного періоду шляхом покладення на неї певних обов'язків та застосування до неї відповідних пробаційних процедур. Метою такого випробовування є перевірка того чи може особа не відбувати вже визначене їй вироком суду покарання.
Наслідки такого випробовування чітко визначені в КК Україні, який передбачає лише два взаємовиключних варіанта.
В першому випадку, відповідно до ч.1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
І навпаки, в протилежному випадку, згідно з ч.2-3 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
За такого, для того щоб вирішити питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням необхідне надання доказів фактів, описаних в ч.2-3 ст. 78 КК України (в частині факту вчинення особою нового кримінального правопорушення протягом іспитового строку - відповідно до презумпції невинуватості таким доказом може бути виключно вирок суду, який набрав законної сили).
І навпаки, для того, щоб суд вирішив питання про звільнення особи від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку необхідно встановити, що особа саме протягом вказаного іспитового строку не вчинила нового кримінального правопорушення, тобто однозначно та впевнено стверджувати, що особа витримала випробування та не потребує покарання, яке вже було їй призначене вироком суду, що набрав законної сили. В разі ж надання суду достатніх відомостей, які не дають змоги таке стверджувати - звільнення засудженого від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку буде передчасним, оскільки такі докази можуть спростовувати факт виправлення особи та те, що вона витримала призначене вироком суду випробовування.
В даному випадку, на думку суду, жодним чином не порушується презумпція невинуватості особи, оскільки відповідно до такої презумпції особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою (ст. 17 КПК України).
З аналізу вказаної презумпції слідує, що вона, головним чином, покликана забезпечити права особи, яка не має статусу засудженої особи, на належне поводження з нею як з невинуватою, на закріплення обов'язків саме держави довести вину такої особи, на визначення певних гарантій для такої особи від свавілля.
Проте, як вказано вище, випробування особи протягом іспитового строку стосується вже засудженої особи за вироком суду, який набрав законної сили, і відповідні визначені законом процедури по перевірці того, чи витримала така засуджена особа відповідне випробовування жодним чином не порушує презумпцію невинуватості.
Не порушує такої презумпції і рішення про відмову у звільненні від вже призначеного покарання по закінченню іспитового строку за наявності доказів того, що особа обвинувачується у вчиненні нового кримінального правопорушення в період іспитового строку (а, отже, доказів передчасності однозначного виковку що особа витримала визначене їй судом випробування), оскільки таке рішення жодним чином не стосується заборон та обов'язків, гарантованих презумпцією невинуватості та стосується інших обставин та іншого етапу кримінального переслідування, аніж ті обставини та той етап, на якому гарантується презумпція невинуватості.
Оскільки суду на час розгляду даного клопотання надані відомості, що засуджений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нового кримінального правопорушення в період іспитового строку, провадження по яким перебуває на стадії судового розгляду, то це на даному етапі унеможливлює і прийняття рішення про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням, і прийняття рішення про звільнення такого засудженого від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, бо обидва рішення в такому разі будуть передчасними без вирішення відповідним судом питання про вину або невинуватість особи у вчиненні інкримінованого йому злочину в період іспитового строку.
За таких обставин в задоволенні подання про звільнення засудженого ОСОБА_5 від покарання належить відмовити через його передчасність.
На підставі викладеного та керуючись ст. 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
В задоволенні подання Баштанського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області про звільнення ОСОБА_5 від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, призначеного за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 06.07.2015 року - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.