Справа № 460/299/19
Провадження №2-а/944/84/20
06.11.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря судового засідання Бундз М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП № 4 ПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Петрухи Володимира Романовича, у якому просить скасувати постанову серії НК № 889895 від 30.12.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову покликається на те, що 18.01.2019 року він отримав листа з Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, в якому містилася постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Згідно з вказаною постановою він 30.12.2018 року о 04 год 30 хв в м. Новояворівську по вул. Шевченка, 8 керував транспортним засобом марки «AUDI A6», днз. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 а ПДР. З винесеною постановою він не згоден, Правил дорожнього руху не порушував, оскільки 30.12.2018 року він взагалі не керував транспортним засобом, він також не є власником транспортного засобу. 30.12.2018 року він та ОСОБА_2 були пасажирами у вказаному транспортному засобі, яким керував ОСОБА_3 , однак поліція їх у той день не зупиняла. Докази вчиненого правопорушення у постанові не вказуються. Вважає дії, вчинені відповідачем протиправними і незаконними та просить позов задовольнити.
Ухвалою від 25.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою від 09.12.2019 року за заявою позивача замінено неналежного відповідача інспектора СРПП № 4 ПП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Петруху Володимира Романовича на належного - Головне управління національної поліції у Львівській області.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзив на позов до суду не подав.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30.12.2018 року інспектором СРПП № 4 ПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенанта поліції Петрухою В.Р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно із вказано постановою 30.12.2018 року о 04 год 30 хв в м. Новояворівську, по вул. Шевченка, 8, Львівської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «AUDI A6», днз. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.1. а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події тощо.
Також, Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Проте відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутні жодні докази згідно переліку ст. 251 КУпАП, що б свідчили про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або що інспектором здійснено під час розгляду адміністративної справи заходи щодо збирання та оцінки цих доказів, відео з нагрудної камери поліцейського в матеріалах справи відсутні та відповідачем не долучено.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 229, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії НК № 889895 від 30.12.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: 79077, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3.
Суддя Н.А. Кондратьєва