Справа № 460/3306/19
Провадження №2-а/944/100/20
06.11.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря судового засідання Бундз М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області капрала поліції Стукова Володимира Миколайовича та Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАВ № 1223020 від 12.06.2019 р. та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області капрала поліції Стукова Володимира Миколайовича, у якому просить скасувати постанову серії ЕАВ № 1223020 від 12.06.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову покликається на те, що 12.06.2019 року о 05 год 19 хв у Яворівському районі Львівської області на дорозі М-10, 33 км відповідач як суб'єкт владних повноважень, склав постанову про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно з вказаною постановою він, керуючи транспортним засобом марки «Opel Vivaro», днз. НОМЕР_1 12.06.2019 року о 05 год 19 хв по дорозі Львів-Краківець 33 км, дорога М-10 на 27 км 500 м не виконав умов дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» та здійснив обгін на забороненій ділянці дороги, чим порушив п. 8.4 ПДР - порушення вимог заборонних знаків. Зазначає, що він не здійснив жодного порушення Правил дорожнього руху, оскільки в межах дорожнього покриття, де він здійснював обгін є дорожня розмітка 1.5 та 1.8, яку дозволяється перетинати з будь-якого боку. Окрім того, у постанові недостовірно відображено місце порушення (27 км 500 м), оскільки обгін він здійснював на 29 -му км дороги Львів-Каківець, що може бути підтверджено відео з нагрудної камери поліцейського. Працівником поліції не дотримано вимог ст. 251 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутня належна фото- та відеофіксація правопорушення. Обвинувачення ж ґрунтується лише на машинописному поясненні працівника поліції, що відображено в протоколі у розділі «суть правопорушення». Також в порушення норм законодавства розгляд справи було проведено на місці зупинки транспортного засобу. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 14.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою від 03.01.2020 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області капрала поліції Стукова Володимира Миколайовича про скасування постанови серії ЕАВ № 1223020 від 12.06.2019 р. та закриття справи про адміністративне правопорушення співвідповідачем у справі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи у його відсутності.
Відповідач інспектор 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області капрала поліції Стуков В.М. та представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відзиву на позов до суду не подали.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 12.06.2019 року інспектором 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області капрала поліції Стуковим В.М. Вашинського А.М. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно із вказано постановою 12.06.2019 року 0 05 год 19 хв по дорозі Львів-Краківець 33 км, дорога М-10 на 27 км 500 м, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Opel Vivaro», днз. НОМЕР_1 , не виконав умов дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» та здійснив обгін на забороненій ділянці дороги, чим порушив п. 8.4 ПДР - порушення вимог заборонних знаків, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, п. в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до розділу 33 Правил дорожнього руху, дорожній знак 3.25 "обгін заборонено" є заборонним та встановлює заборону обгону усіх транспортних засобів (крім поодиноких, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год).
Щодо покликання позивача на те, що розгляд справи відбувся на місці вчинення правопорушення, в той час як справа повинна була розглядатися за місцем вчинення правопорушення, тобто за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, такі є помилковими.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дано офіційне тлумачення положенню частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення». У аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Проте, з 08 серпня 2015 року (тобто після ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище Рішення) набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VІІІ від 14.07.2015 року, яким внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цими змінами законодавець наділив органи Національної поліції правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена зокрема, ч. 1, 2, 3 і 5 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відтак, покликання позивача на ті обставини, що відповідачем неправомірно винесено постанову не за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Водночас, факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події тощо.
Також, Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Проте відповідачами не надано, а в матеріалах справи відсутні жодні докази згідно переліку ст. 251 КУпАП, що б свідчили про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або що інспектором здійснено під час розгляду адміністративної справи заходи щодо збирання та оцінки цих доказів, відео з нагрудної камери поліцейського в матеріалах справи відсутні та відповідачем не долучено.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 229, 246, 250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області капрала поліції Стукова Володимира Миколайовича та Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕАВ № 1223020 від 12.06.2019 р. та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 1223020 від 12.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Львівській області ДПП, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Відповідач - інспектор 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області капрал поліції Стуков Володимир Миколайович, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Н.А. Кондратьєва