Справа № 152/919/18
10 листопада 2020 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
секретаря - Дешевої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №152/919/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У провадженні Шаргородського районного суду Вінницької області знаходилась зазначена вище справа.
Заочним рішенням від 18 грудня 2018 року вимоги позивача задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2017 року № 500584336 у розмірі 53410 (п'ятдесят три тисячі чотириста десять) гривень 34 копійки та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.
10 лютого 2020 року ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернулась до Шаргородського районного суду Вінницької області з заявою про перегляд зазначеного вище заочного рішення.
Свої вимоги відповідач мотивує тим, що заочне рішення є незаконним і необґрунтованим та таким, що прийнято за відсутності у судовому засіданні відповідача та без врахування її доводів і заперечень, що не дозволило відповідачу реалізувати свої процесуальні права, а також порушило принцип змагальності. Вказує, що про існування заочного рішення суду їй стало відомо 21 січня 2020 року, коли отримала постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому вважає, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення не пропущений та спливає 10 лютого 2020 року.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки відповідач суду не повідомила, будучи повідомленою належним чином, натомість представник позивача неодноразово направляв до суду клопотання про розгляд заяви за їх відсутності, просив відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України узв'язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви про перегляд заочного рішення та заперечення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, підставами для скасування заочного рішення є сукупність таких обставин: поважність причин неявки у судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Разом із тим, у даному випадку відсутня зазначена вище сукупність обставин для скасування заочного рішення від 18 грудня 2018 року, оскільки із матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином та завчасно повідомлялася про судове засідання, за результатами якого було ухвалено заочне рішення (а.с. 35, 76), подавала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 37, 49, 65), а отже відсутні докази того, що відповідач не з'явилася у судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин.
Окрім того, у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено жодного доказу, що має істотне значення для правильного вирішення цієї справи, не додано доказів того, що відповідачу стало відомо про існування заочного рішення лише 21 січня 2020 року.
Відповідно до статей 12, 81-83 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, з огляду на принцип змагальності сторін саме відповідач, як ініціатор перегляду заочного рішення суду зобов'язаний належними та допустимими доказами довести наявність обставин, передбачених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення, а не доведення цих обставин є підставою для суду відмовити у задоволенні заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Таким чином, оскільки судом установлено, що відповідач не повідомила поважних причин неприбуття у судове засідання та не навела доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81-83, 280-289 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя І.В. Войнаровський