Справа № 2-579/11
Провадження № 6/131/21/2020
2020 р.
27.10.2020м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Балтака Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Іллінці без фіксації судового процесу технічними засобами заяву АТ „Райффайзен Банк Аваль” про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, -
У вересні 2020 р. до Іллінецького районного суду Вінницької області від АТ „Райффайзен Банк Аваль” надійшла заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання. Зазначена заява аргументована тим, що на виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.03.2012 р. у цивільній справі № 2-579/11 місцевим загальним судом був виданий виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в сумі 13 556,39 доларів США, що еквівалентно 108 091,88 гривень, заборгованість по відсотках за кредитом в сумі 2 251,08 доларів США, що еквівалентно 17 948,99 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2 727,02 доларів США, що еквівалентно 22 102,70 гривні, а всього стягнути 18 579,49 долара США, що еквівалентно станом на 09.06.2011 року за курсом Національного Банку України 148 143,56 гривні та судовий збір у розмірі 1 481,44 гривень і витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.
В процесі виконання територіальними органами державної виконавчої служби вищенаведеного виконавчого документу був проведений ряд виконавчий дій, однак рішення суду першої інстанції залишалось не виконаним. В свою чергу, в процесі пересилання за допомогою поштового зв'язку оригінал даного виконавчого листа було втрачено. При цьому з урахуванням змін в організаційній структурі стягувача, реорганізації та територіальному переміщенню підрозділу по роботі із виконавчими провадженнями робота по своєчасному встановленню факту оригіналу виконавчого листа була ускладнена.
У зв'язку із зазначеним представник АТ „Райффайзен Банк Аваль” просить суд вирішити питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновити строк на пред'явлення даного виконавчого документу до виконання.
Представник заявника та інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до змісту частини 3 статті 442, частини 3 статті 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших заінтересованих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши зміст заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд дійшов висновку, що у задоволені зазначеної заяви слід відмовити із наступних підстав.
22 березня 2012 р. Іллінецьким районним судом Вінницької області було винесено рішення у цивільній справі № 2-579/11, яким із ОСОБА_1 на користь АТ „Райффайзен Банк Аваль” стягнуто заборгованість по кредиту в сумі 13 556,39 доларів США, що еквівалентно 108 091,88 гривень, заборгованість по відсотках за кредитом в сумі 2 251,08 доларів США, що еквівалентно 17 948,99 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2 727,02 доларів США, що еквівалентно 22 102,70 гривні, а всього стягнути 18 579,49 долара США, що еквівалентно станом на 09.06.2011 року за курсом НБУ 148 143,56 гривні.
В подальшому на виконання даного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.03.2012 р. у справі № 2-579/11 був виданий відповідний виконавчий лист.
10 жовтня 2013 р. державним виконавцем Іллінецького районного відділу ДВС ГТУ юстиції у Вінницькій області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 40127211 з примусового виконання вищенаведеного виконавчого листа № 2-579/11, виданого Іллінецьким районним судом Вінницької області.
14 квітня 2016 р. державним виконавцем Іллінецького районного відділу ДВС ГТУ юстиції у Вінницькій області, на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України „Про виконавче провадження”, була винесена постанова про закриття даного виконавчого провадження у зв'язку із направленням виконавчого документу за належність до іншого відділу державної виконавчої служби, а саме до Білоцерківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області.
21 червня 2016 р. державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято рішення про винесення повідомлення про відмову у відкритті виконавчого провадження, яке разом із оригіналом виконавчого документу з відповідною відміткою направлено стягувачу.
17 липня 2020 р. комісією АТ „Райффайзен Банк Аваль” за результатами службової перевірки був складений акт № 114/5-191983 про втрату виконавчого документа, а саме: оригіналу виконавчого листа, виданого на виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22.03.2012 р. у цивільній справі № 2-579/11.
08 вересня 2020 р. представником стягувача до Іллінецького районного суду Вінницької області була подана заява про видачу дублікату вищенаведеного виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення даного виконавчого документу до виконання.
Положеннями статті 129-1 Конституції України, частини 1 статті 14 ЦПК України, частини 2 статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 р. № 1402-VIII встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України. Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини 1 статті 1 розділу XII „Прикінцеві положення” ЦПК України вводяться в дію вимоги частини 4 статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ „Перехідні положення” ЦПК України.
Згідно з пунктом 17.4 розділу XIII „Перехідні положення” ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Про видачу дубліката виконавчого документа поставляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII „Перехідні положення” ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2018 р. у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 р. у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).
Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Зазначений правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 р. у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
У змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 р. в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України). Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяв.
Зазначене додатково підтверджується змістом постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 січня 2020 р. у справі № 2-12454/10 (провадження № 61-14491св19. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України). Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 р. в справі Устименко проти України, заява № 32053/13 ).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність у особи поважних причин пропуску пред'явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент видачі місцевим загальними судом виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною 5 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент винесення повідомлення про відмову у відкритті виконавчого провадження та надіслання виконавчого документу АТ „Райффайзен Банк Аваль”), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Суд, з урахуванням того, що оригінал виконавчого листа видано 23 березня 2012 р., повідомлення про відмову у відкритті виконавчого провадження та надіслання виконавчого документу стягувачу винесено 21 червня 2016 р., дійшов висновку про те, що виконавчий лист міг бути пред'явлений стягувачем до виконання до 21 червня 2017 р., що також підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (ВП № 40127211), який отриманий стягувачем 10 червня 2020 р. та матеріалами цивільної справи.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, виходить з того, що стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа лише після закінчення (спливу) строку пред'явлення його до виконання. У матеріалах справи відсутні докази поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, суд встановив, що стягувач не ініціював в порядку, передбаченому розділом ХV Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України від 02.04.2012 р. № 512/5 відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження № 40127211, яке згідно із повідомленням Іллінецького районного відділу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 29.09.2020 р. № 9716/17.5/0-20 завершено 30.05.2016 р. та знищене за сплином терміну зберігання.
Також, стягувачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт втрати оригіналу виконавчого листа, зокрема, його неотримання останнім. Згідно із витягом із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 10.06.2020 р. у виконавчому провадженні за № 40127211 стягувач протягом усього часу з моменту пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання не реалізовував свої процесуальні права під час виконання рішення суду у межах виконавчого провадження та звернувся із заявою про видачу дубліката через чотири роки та три місяці з моменту винесення повідомлення про відмову у відкритті виконавчого провадження та надіслання виконавчого документу стягувачу.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 р. у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19). За таких обставин, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та відповідно заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Зважаючи, що суд відмовив в задоволенні заяви про поновлення строку, а вимога про видачу дубліката виконавчого листа безпосередньо пов'язується із можливістю пред'явлення його до виконання, право на яке є втраченим у зв'язку з минуванням строків його пред'явлення, суд також відмовляє у задоволенні заяви у цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-79, 81, 263, 371, 433 ЦПК України, постановою Пленуму ВССУ від 25.09.2015 р. № 8 „Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах” суд -
У задоволені заяви представника АТ „Райффайзен Банк Аваль” про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали через Іллінецький районний суд Вінницької області.
Суддя: