Справа № 128/1861/20
09.11.2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Славич К.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. У позовній заяві позивачкою викладено наступну позицію: вони із відповідачем з 30.08.2008 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27.02.2020 розірвано. Від даного шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Час від часу відповідач надає матеріальну допомогу, однак на даний час це відбувається нерегулярно і цих коштів не вистачає для нормального утримання двох їх дітей. Між ним не досягнуто згоди щодо належного матеріального утримання дітей, а тому вона вимушена звернутися до суду із даним позовом. Відповідач фізично здоровий, він зареєстрований як ФОП та є співзасновником ТОВ «Термовін», від чого має дохід. Відповідач не має на утриманні інших дітей та стягнення із нього не проводяться. Враховуючи викладене просить стягнути із відповідача на утримання їх двох неповнолітніх дітей аліменти в розмірі по 1/4 частині від заробітку (доходу) відповідача на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Позивач клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачем не подано.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала заяву в якій позов підтримала за викладених в позовній заяві обставин, просила його задоволити, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення суду в разі неявки відповідача в судове засідання (а.с. 42, 43)
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України, враховуючи що вона скористалася своїми процесуальними правами.
Заяв та клопотань не надходило.
Ухвалою суду від 23.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, визначено недоліки позовної заяви, порядок та строк на їх усунення (а.с. 16).
Ухвалою суду від 11.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 29)
Ухвалою суду від 09.11.2020 постановлено, розгляд даної справи здійснювати в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце його проведення, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив.
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.
З огляду на вищевикладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення, про що було постановлено мотивовану ухвалу від 09.11.2020.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказала на наявне у неї право на отримання аліментів на утримання спільних із відповідачем неповнолітніх дітей, які проживають із позивачкою та знаходяться на її утриманні, вважає, що дані аліменти мають стягуватись у частці від доходу відповідача, а тому просить стягнути із відповідача аліменти в розмірі по 1/4 частини всіх видів його доходів на утримання кожної дитини, щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей.
Підставою позову є неоспорюване батьківство відповідача та невиконання ним вимог закону щодо надання необхідних коштів на утримання дітей.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрвоаному шлюбі, який рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27.02.2020 розірвано.
Відповідно до копій свідоцтв про народження сторони є батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області №833 від 05.08.2020 (а.с. 28) діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із матір'ю позивачкою ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні.
Згідно копій Витягі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-11) відповідач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець та як співзасновник ТОВ «Термовін».
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилаються сторони, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Вказаний спір регулюється положеннями Сімейного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, на які посилались і сторони у заявах по суті.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи матеріальне становище позивачки, відсутність у відповідача інших утриманців в силу закону чи за судовим рішенням (належних доказів на спростування тому відповідачем не надано), те, що відповідач має дохід, його добрий стан здоров'я, те, що відповідач є працездатним, скрутне матеріальне становище дітей, задовільний стан здоров'я дітей, відповідно до ст. 182 СК України, суд вважає необхідним визначити розмір аліментів на утримання дитини у розмірі по 1/4 частки від доходу відповідача, так як такий визначений розмір аліментів на утримання кожної дитини, на переконання суду відповідає вимогам закону, є законним та справедливим, відповідає інтересам та потребам дітей, з врахуванням рівного обов'язку обох батьків приймати участь у вихованні та утриманні дітей та такий вид аліментів (у виді частки від доходу) визначений позивачем, разом з яким проживають діти, у позовній заяві.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору у розмірі, що визначений станом на день подання позову до суду, слід стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181 ч.3, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 1, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в розмірі по 1/4 частки від його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22.07.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць з 22.07.2020 року по 22.08.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Л.П. Шевчук