Справа № 428/8656/20
Провадження №3/428/2098/2020
20 жовтня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Комплєктової Т.О.,
за участі секретаря Кожем'яки А.В.,
особа , яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Сєвєродонецького відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 173-2 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, працюючої у ПТ «Новий час», яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №17450 від 14.09.2020 року, вбачається, що 14.09.2020 року о 13 годині 35 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виражалась грубою нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою своєму чоловіку ОСОБА_2 , а також нанесла ушкодження автомобілю громадянина ОСОБА_2 , а саме пошкодила лобове скло, чим вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнала, пояснила, що дій психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 не вчиняла, однак між ними дійсно було непорозуміння, з приводу викладений в позовній заяві про розірвання шлюбу обставин. Крім того, пошкоджень транспортному запосу її діями авдано не було, на підтвердження чого надала відеозапис з місця події. Просила провадження у справі закрити.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив пояснення своєї дружини ОСОБА_1 , вказав, що дійсно ніж ними було непорозуміння, внаслідок свого емоційного стану він звернувся до працівників поліції. Просив справу відносно ОСОБА_1 закрити, оскільки претензій до неї не має, про що надав відповідну заяву.
Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №174150 від 14.09.2020 вбачається, що 14.09.2020 року о 13 годині 35 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виражалась грубою нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою своєму чоловіку ОСОБА_2 , а також нанесла ушкодження автомобілю громадянина ОСОБА_2 , а саме пошкодила лобове скло, чим вчинила домашнє насильство економічного та психологічного характеру.
Так, в протоколі в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» інспектором УПП Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, зазначено, що письмові пояснення складені на окремому аркуші, однак до матеріалів адміністративної справи, не долучені.
На підтвердження викладених в протоколі обставин до протоколу про адміністративне правопорушення була надана заява ОСОБА_2 , в якій останній просить притягнути свою дружину до адміністративної відповідальності, оскільки вона виражалась грубою нецензурної лайкою на його адресу та завдала пошкодження транспортного засобу, однак слід зазначити, що в заяві не зазначено, які саме пошкодження було завдано його транспортному засобу.
В судовому засіданні був досліджений відеозапис наданий ОСОБА_1 щодо обставин та місця події, відповідно до якого між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу викладених в поданій останнім до суду позовній заяві про розірвання шлюбу. Однак, грубою нецензурною лайкою ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 не висловлювалась, також відсутній факт нанесення шкоди транспортному засобу ОСОБА_2 .
Крім того, суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 , якій в судовому засідання підтвердив, що через свою емоційність викликав працівників поліції, однак претензій до ОСОБА_1 не має та транспортному засобу не були заподіяна пошкодження.
Також, в судовому засіданні було спростовано, що діями ОСОБА_1 було нанесено пошкодження транспортному засобу, який належить ОСОБА_2 , отже в сукупності всі докази свідчать про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.
Суддя Т. О. Комплєктова