09.11.2020 року Провадження №2/425/731/20
Справа №425/2738/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар - Брудницька О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні залу судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просила розглянути справу за наявними у справі матеріалами, без її участі та без участі позивача. У випадку неявки відповідача, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач у встановлений їй строк правом на подачу відзиву на позов не скористалася.
За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Позиція позивача полягала в тому, що квартира АДРЕСА_1 , належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири. В зазначеній квартирі має зареєстроване місце проживання особа, яка не має родинних відносин з позивачем: ОСОБА_2 , яка вже тривалий час у квартирі не проживає. Відповідач добровільно не здійснила зняття з реєстрації місця проживання по вищевказаній адресі. А це заважає позивачу повною мірою використовувати свої повноваження власника на вільне використання та розпорядження квартирою.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалася, і будь-які докази суду не надала; була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але не з'явилась без повідомлення причин; представник позивача не заперечує проти розгляду справи та вирішення справи у заочному порядку.
Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.
І на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини:
Тринадцятого липня 2001 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діюча за себе і як законний представник свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6). І 23 квітня 2004 року ОСОБА_7 зареєструвала своє право приватної власності на квартиру (а.с. 7).
ОСОБА_1 , 08 жовтня 2018 року надала право користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі - ОСОБА_2 . І того ж дня, ОСОБА_8 зареєструвала своє місце проживання у цій квартирі (а.с. 8).
Але, у квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , не проживає з жовтня 2018 року, про що був складений акт про встановлення фактичного місця проживання 01 жовтня 2020 року, у присутності сусідів свідків ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) (а.с. 10).
І у зв'язку з тим, що реєстрація відповідача порушує права позивача, як власниці цієї квартири, 06 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 , через адвоката Ткачук Олену Валеріївну, звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області із позовом до ОСОБА_2 , яким просила визнати її такою, що втратила право користування спірною квартирою (а.с. 1-3).
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини, в межах яких виник спір щодо наявності у відповідача права користування квартирою, як між власницею та особою якій власницею було надано право користування квартирою.
Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору, суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:
Відповідно до положень частини першої статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з частиною першою статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, саме власникам майна належать правомочності володіння, користування і розпорядження майном, що підтверджується і положеннями частини першої статті 317 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України).
Судом встановлено, що 08 жовтня 2018 року позивач як власниця спірної квартири надала ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 , однак позивачем доведена та обставина, що відповідач не проживає в зазначеній квартирі понад 2 роки і особистих речей її в цій квартирі, немає.
Разом з цим, надана позивачкою довіреність (а.с. 9) свідчить про те, що 11 жовтня 2018 року ОСОБА_2 домовилась про фактичне припинення її права користування житловим приміщенням, оскілки надали право ОСОБА_11 представляти її інтереси з питань зняття її з обліку за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, а також з огляду на те, що відповідач продовжує бути зареєстрованою у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.8), за відсутності права користування нею, відповідача слід визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі.
Тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,133-142,206,211,213,217,220-222,244-248,258,259,263-265,268,272,273,351,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Рубіжанського міського суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя - Д.С. Коваленко