Справа № 408/2883/20-п
Провадження 3/408/1292/20
10 листопада 2020 року смт. Біловодськ
Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління ДФС у Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ювілейне Артемівського району м.Луганська, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий Артемівським РВ ЛМУУМВС України в Луганській області 14 березня 1996 року,
за частиною 1 статті 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На розгляд Біловодського районного суду Луганської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення від 29 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 з якого вбачається, що 29 вересня 2020 року о 08:20 год. ОСОБА_1 , прямуючи з м. Луганська до м. Києва, перетинала лінію розмежування через КПВВ «Станиця Луганська», здійснювала переміщення грошових коштів у розмірі 3 200 Доларів США, що в еквіваленті іноземної валюти по курсу НБУ на 29 вересня 2020 року складає 90 455,36 гривень, про що повідомила перед проведенням огляду особистих речей, що є порушенням п. 2 наказу №52 від 14.07.2020 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Дані дії ОСОБА_1 працівниками ДФС кваліфіковані за ч. 1 ст.204-3 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, направила до суду клопотання в якому просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-3 КУпАП. Зокрема, посилалася на те, що вищевказані грошові кошти загальним розміром 3 200 Доларів США, що знаходилися у неї, не в повному розмірі належали їй, а саме - 1 500 Доларів США належать дійсно їй, а решта 1 700 Доларів США належать її батькам, які надали кошти для сплати за договором оренди житла. Просить суд повернути вилучені у неї кошти.
Дослідивши матеріали справи, клопотання та письмове пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 256 КУпАП визначено форму та основні елементи змісту протоколу. В ньому повинні бути зазначені, зокрема, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення, в обґрунтування доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, посадова особа послалась на протокол про адміністративне правопорушення №311 від 29 вересня 2020 року, протокол вилучення грошових коштів, квитанцію про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, та фототаблицю грошових коштів та моменту їх вилучення.
Частиною 1 ст.204-3 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.
Пунктом 2 наказу №52 від 14.07.2020 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України установлено, що фізична особа може переміщувати готівкові кошти з: тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) на контрольовані Україною території у сумі, що не перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, без підтверджувальних документів про їх походження, а також у сумі, що перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, за умови погодження переміщення цих коштів з представниками координаційного центру відповідно до законодавства; контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території у сумі, що не перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті без підтверджувальних документів про їх походження.
Аналізуючи зазначені норми законодавства можна дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, зокрема переміщення грошових коштів в сумі понад 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, з тимчасово окупованої території утворюють дії особи, яка не погоджувала переміщення цих коштів з представниками координаційного центру відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП серед іншого визначено, що встановлення доказів по справі встановлюється протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З протоколу про адміністративне правопорушення №311 від 29 вересня 2020 року слідує, що ОСОБА_1 29 вересня 2020 року, прямуючи з тимчасово окупованої території, перетинала лінію розмежування через КПВВ «Станиця Луганська» та повідомила працівників ДФС про переміщення грошових коштів у сумі 3 200 Доларів США, після огляду речей у неї було виявлено вказані грошові кошти та передано на відповідальне зберігання до ГУ ДФС у Луганській області.
З клопотання про закриття провадження у справі вбачається, що ОСОБА_1 належать лише 1 500 Доларів США, а решта 1 700 Доларів США належать її батькам, які надали кошти для сплати за договором оренди житла, на підтвердження наведеного надала копію попереднього договору оренди квартири від 11 вересня 2020 року.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 повідомила про переміщення грошових коштів.
При цьому в матеріалах справи відсутні будь які докази відсутності у ОСОБА_1 погодження переміщення цих коштів з представниками координаційного центру відповідно до законодавства, та те, що їй пропонувалось надати такі підтвердження.
Відтак, при відсутності належних, допустимих та переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 , висновки посадової особи при складанні протоколу ґрунтуються на припущеннях.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому необхідно зауважити, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ у судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведеності перед судом їх переконливості, при цьому в ст. 62 Конституції України унормовано, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше яке на підставах і в порядку, встановлених законом; розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-3 КУпАП, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст.204-3, ст.247, КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст.204-3 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Грошові кошти в сумі 3 200 Доларів США, вилучені до ГУ ДФС в Луганській області відповідно до квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №311 від 29 вересня 2020 року, - повернути власнику.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: Г.В.Булгакова