Справа №274/5101/20
Провадження № 2-а/0274/86/20
Іменем України
09.11.2020 м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
03.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0903/10000/20 від 23.07.2020, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що постановою про порушення митних правил від 23.07.2020 її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України. Підставою притягнення до відповідальності є те, що вона з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявила в митній декларації №100550/2019/015550 від 13.12.2019 неправдиві відомості щодо календарного року виготовлення транспортного засобу "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 , та на неї накладено штраф у розмірі 300% суми несплачених митних платежів у сумі 8502,54 грн.
Вказану постанову вважає незаконною, оскільки вона, будучи фізичною особою-підприємцем, агентом з митного оформлення (митним брокером), здійснювала митне оформлення транспортного засобу, який ввозився на митну територію України із США, виходячи з того, що рік виготовлення ТЗ-2012, дата першої реєстрації - 01.01.2012. Керувалась вона даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу де зазначено його рік виготовлення 2012. В ідентифікаційному номері ТЗ зазначено десятий символ "С", що означає 2012 рік виготовлення. Зауважень з боку посадових осіб Житомирської митниці ДФС під час здійснення митного контролю та митного оформлення не було.
Окрім того зазначає, що під час здійснення митного контролю в пункті пропуску Одеської митниці ДФС невідповідностей щодо характеристик товару "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 , в тому числі і щодо року виготовлення, не було виявлено.
Мети зменшення суми митних платежів не мала.
Щодо зазначення дати виготовлення автомобіля "9/11" на інформаційній табличці на кузові ТЗ, зазначила, що з такого напису неможливо встановити, що такі цифри стосуються саме року виготовлення ТЗ.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача Київської митниці Держмитслужби надав відзив на позов, в якому повністю заперечує обставини, викладені в адміністративному позові та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Заперечення проти позову обґрунтовує тим, що 13.12.2019 позивачем на підставі договору про надання митних послуг митного брокера № б/н від 12.01.2019 з метою митного оформлення легкового автомобіля марки "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 подано до відділу митного оформлення "Бердичів" митного поста "Житомир" Київської митниці Держмитслужби митну декларацію типу "ІМ 40 ДЕ" номер №100550/2019/015550 та додаткові супроводжуючі документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11.09.2019, інвойс № 1558 від 17.10.2019. В графі 31 митної декларації позивачкою зазначено календарний рік виготовлення транспортного засобу - 2012, модельний рік виготовлення - 2012. На підставі вказаних даних позивачкою здійснено митні платежі. В ході перевірки встановлено, що автомобіль виготовлений 01.09.2011, що підтверджується інформаційною табличкою на кузові автомобіля та відповідями офіційного дилера в Україні. В результаті невірного зазначення календарного року виготовлення автомобіля позивачкою недоплочено митні платежі на загальну суму 2834,18 грн. В своїх запереченнях позивачка зазначила, що при здійсненні декларування даного автомобіля керувалась технічними та супровідними документами, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивач надала відповідь на відзив, де зазначила, що умислу в її діях не було, при оформленні автомобіля вона користувалась наявними у неї документами, де зазначено рік виготовлення автомобіля - 2012. Окрім того, зазначає, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення з боку посадових осіб Житомирської митниці ДФС та в пункті пропуску Одеської митниці ДФС питань щодо року виготовлення транспортного засобу не виникало.
Ухвалою судді від 07.08.2020 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А.В. від 23.07.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (8502,54 гривень) за те, що декларант ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 2834,18 грн., в тому числі акциз - 2361,82 грн. та ПДВ - 472,36 грн, шляхом заявлення в митній декларації типу "ІМ 40 ДЕ" номер № UA100550/2019/015550 від 13.12.2019 неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 , зокрема, зазначено календарний рік виготовлення - 2012 (а.с.9-13).
ОСОБА_1 разом з митною декларацією №100550/2019/015550 для здійснення митного оформлення щодо транспортного засобу автомобіля марки "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 було надано наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11.09.2019, інвойс № 1558 від 17.10.2019 (а.с.16-18).
У вказаних документах датою виготовлення транспортного засобу є 2012 рік.
З відзиву відповідача вбачається, що інформація про те, що автомобіль марки "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 виготовлений 01.09.2011, підтверджується відповідями дилерів виробника "Mersedes-benz" в Україні: СП ТОВ "Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц" від 24.01.2020 та ПрАТ "Житомир-Авто" від 23.01.2020, а також інформаційною табличкою на кузові автомобіля.
На підставі отриманої інформації відповідач дійшов висновку, що при розмитненні автомобіля марки "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 ОСОБА_1 неправильно вказала рік виготовлення автомобіля, що призвело до заниження митних платежів, які слід було сплатити при ввезенні автомобіля.
Згідно службової записки Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень, враховуючи фактично встановлений рік виготовлення автомобіля марки "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 , за наслідками невірного зазначення календарного року виготовлення транспортного засобу, зменшено розмір митних платежів на 2834,18 грн., з яких акциз - 2361,82 грн. та ПДВ - 472,36 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу вимог статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Тобто, для притягнення до відповідальності згідно зі статтею 485 МК України, у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Згідно із ч.1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом, або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ч. 6 ст.264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до положень ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з'ясування питань перевірки. У разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.
Згідно із ст. 352 цього Кодексу для підготовки висновків за результатами перевірок посадовими особами органів доходів і зборів можуть використовувати, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкову інформацію; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України. З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 495 цього Кодексу доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до положень ст. 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із ч. 2 ст. 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Виходячи з системного тлумачення норм пп. 215.3.5-1 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України можна прийти до висновку, що розмір акцизного податку та ПДВ, які нараховуються при митному оформленні моторних транспортних засобів на митну територію України, визначається з урахуванням задекларованої митної вартості і коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також залежить від року виготовлення транспортного засобу.
Таким чином, сторони у справі на підтвердження року виготовлення ввезеного на митну територію України автомобіля марки "Mersedes-benz" модель С-250, кузов № НОМЕР_1 , надали суду інформацію про наявність у них документів, в яких містяться різні відомості щодо року виготовлення автомобіля, дані розбіжності безпосередньо впливають на ставку податку, який підлягає сплаті при здійсненні митного оформлення цього автомобіля.
Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України».
Визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ) врегульовано пунктом 8 цих Правил.
Вказаним пунктом визначено, що якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його iдентифiкацiйним номером неможливо, то за основу береться рiк виготовлення, визначений за його iдентифiкацiйним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ. Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спецiальнiй графi технічного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю), наприклад, паспорта нiмецького зразка, або дата видачi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю). У разi неможливостi визначення року виготовлення ТЗ за iдентифiкацiйним номером роком виготовлення вважати рiк, що значиться в реєстрацiйних i технiчних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуваннi та ввозяться на митну територiю України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстрацiйних документах, якi виданi уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати цi ТЗ на постiйнiй основi.
Таким чином, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати виготовлення автомобіля, який був у користуванні та ввозиться на митну територію України, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстраційних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.
У спірному випадку такими документами є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11.09.2019, інвойс № 1558 від 17.10.2019, в яких зазначено рік виготовлення автомобіля - 2012, дата першої реєстрації - 01.01.2012. Крім того, відповідно до п. 8 зазначених Правил за наявності обґрунтованих сумнiвiв щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свiдоцтво про право проведення експертних досліджень з вiдповiдної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних i підприємницьких структур і громадян Мiнiстерства юстицiї України.
Однак, відповідач, стверджуючи, що роком випуску спірного автомобіля є 2011, не призначив відповідної експертизи, обмежившись лише інформацією, наданою СП ТОВ "Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц" та ПрАТ "Житомир-Авто", вказаною в інформаційній табличці на кузові автомобіля.
Окрім того, суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах діяла в якості митного брокера, на підставі договору від 12.01.2019.
Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (стаття 417 Митного кодексу України).
Відповідно до ст.ст.416, 418 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Агент митного оформлення - це фізична особа-резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Таким чином, позивач, надаючи послуги митного брокера на професійній основі та здійснюючи митне оформлення подібних товарів, в повному обсязі обізнаний як із характерними для таких товарів особливостями, так і стосовно інформації, яку необхідно вказувати у відповідних графах митної декларації. Також, позивач в повному обсязі усвідомлює та розуміє наслідки зазначення у такій декларації неправдивих відомостей, які призводять до звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Позивачем у митній декларації було вказано рік виготовлення транспортного засобу на підставі наявних у неї документів, що свідчить про відсутність у неї прямого умислу на заниження митних платежів та відсутність об'єктивної сторони правопорушення, згідно ч.1 ст.485 Митного кодексу України, якою передбачено накладення штрафу залежно від розміру несплаченої суми митних платежів.
Згідно із ст. 478 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, характеризуються умисною (активною) формою вини, зокрема, у спірному випадку - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Як встановлено судом, при здійсненні митного оформлення вартість ввезеного автомобіля, а також відомості про рік його виготовлення, модельний рік і дату першої реєстрації, вказані ОСОБА_1 на підставі належним чином оформлених документів, які були надані митному органу і перевірені у встановленому законом порядку. Суд вважає, що позивач, визначаючи рік виготовлення транспортного засобу, діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про імпортований транспортний засіб та зниження митної вартості, тому що пред'явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому надані одержувачем автомобіля, та які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що безумовно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Виходячи з викладеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати доводи позивача, однак належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів та зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про рік виготовлення транспортного засобу, суду не надано, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що постанову в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А.В. у справі про порушення митних правил № 0903/10000/20 від 23.07.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, необхідно скасувати у зв'язку з відсутністю у його діях ознак порушення митних правил, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наявної в матеріалах справи квитанції від 03.08.2020 № ПН3039762 вбачається, що позивачкою сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 420,40 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби України, на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 248, 257, 485, 531 МК України, ст. ст. 5, 6, 72-77, 90, 242-246, 268-272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0903/10000/20 від 23.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці Держмитслужби України, на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Київська митниця Держмитслужби, м.Київ, б-р. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359.
Суддя: І.Ю. Хуторна