Справа № 163/1274/20
Провадження № 2/163/291/20
04 листопада 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.
з участю секретаря Голядинець О.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та припинення спільної сумісної власності на майно,
У позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про здійснення поділу спільного з відповідачем майна подружжя, а саме: житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 78,9 м2, житловою 32,5 м2, виділивши їй в натурі 1/2 частину будинку, до якої входить: коридор 1-1, санвузол 1-2, кухня 1-3, кімната 1-4, кімната 1-5, загальною площею 46,7 м2 згідно з технічним паспортом від 02 березня 2020 року та варіантом (планом) № І висновку експерта № 10 судової будівельно-технічної експертизи від 06 квітня 2020 року, а також визнання її власником житлового будинку, який складається із цих приміщень, як самостійного об'єкта права власності; решту 1/2 частини будинку залишити відповідачу ОСОБА_2 , виділивши йому веранду 1-8, кухню 1-7, кімнату 1-6, площею 32,2 м2 відповідно до того ж технічного паспорта та варіанта висновку експерта; припинення права спільної сумісної власності подружжя на цей будинок.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 23 травня 2003 року з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням суду від 18 грудня 2009 року. У період шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на її повному утриманні. За присудженими на дитину аліментами відповідач має заборгованість в сумі 18 420,00 гривень, тобто не сплачує їх уже більше 18 місяців. У період шлюбу ними був придбаний за договором купівлі-продажу від 02 листопада 2004 року вищевказаний житловий будинок, який зареєстрований на відповідача та є об'єктом їх спільної сумісної власності. Через конфлікти щодо порядку користування будинком між собою домовились, що в кожного із них в користуванні має бути окремо виділена частина з окремими входами. На сьогоднішній день між ними склався порядок користування будинком, який відповідає заявленим позовним вимогам. Незважаючи на такий фактичний поділ, відповідач від його юридичного оформлення в нотаріальному порядку шляхом укладення договору про поділ спільного сумісного нерухомого майна подружжя неодноразово відмовлявся, через що вимушена звернутися в суд із цим позовом. З огляду на визначену висновком експертизи можливість розподілу будинку відповідно до ідеальних часток співвласників в 1/ в кожного та запропоновані два варіанти поділу вважає можливим відступити від засад рівності часток подружжя та провести поділ за варіантом № 1, збільшивши її частку з урахуванням того, що неповнолітній син проживає разом із нею, перебуває на її утриманні, а відповідач ухиляється від сплати аліментів.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач в канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач в канцелярію суду подав заяву, у якій вказав на повне визнання ним позову, не заперечив проти його задоволення. Просив розглянути справу за його відсутності.
За таких обставин суд провів розгляд справи в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Аналізом доказів суд встановив наступні фактичні обставини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 травня 2003 року, який розірваний рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року.
У період шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .
З 18 грудня 2009 року з відповідача на утримання сина стягуються аліменти, розмір яких рішенням Любомльського районного суду від 18 вересня 2018 року збільшено з 50,00 гривень до 1 000,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з наданим Любомльським районним відділом ДВС розрахунком заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 28 квітня 2020 року становить 18 420,00 гривень.
Відповідно до посвідченого державним нотаріусом Любомльської держнотконтори 3 листопада 2004 року договору купівлі-продажу ОСОБА_2 зі згоди дружини ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 79,4 м2, житловою - 48,6 м2.
Право власності на цей будинок зареєстроване 24 січня 2005 року за відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 лютого 2020 року.
Відповідно до виготовленого 02 березня 2020 року приватним підприємством "Волиньексперт" технічного паспорта будинок складається із таких приміщень: 1-1 - коридор площею 5,0 м2, 1-2 - санвузол площею 4,7 м2, 1-3 - кухня площею 13,0 м2, 1-4 - кімната площею 15,5 м2, 1-5 - кімната площею 8,5 м2, 1-6 - кімната площею 8,5 м2, 1-7 - кухня площею 15,6 м2, 1-8 - веранда площею 8,1 м2.
З метою визначення технічної можливості поділу будинку між його співвласниками за заявою сторони позивача товариством "Експерт інвест" проведена судова будівельно-технічна експертиза.
Висновком експерта № 10 від 06 квітня 2020 року встановлено технічну можливість розподілу будинку відповідно до ідеальних часток співвласників по 1/2 в кожного та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва і запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку.
За варіантом № 1 одному співвласнику виділяються: коридор 1-1, санвузол 1-2, кухня 1-3, кімнати 1-4 та 1-5, загальною площею 46,7 м2, що становитиме 59/100 у житловому будинку; іншому співвласнику: кімната 1-6, кухня 1-7, веранда 1-8, загальною площею 32,2 м2, що становитиме 41/100. При такому розподілі належить розділити приміщення 1-7 перегородкою, залишивши кухню та влаштувати суміщений санвузол шириною не менше 1,5 м.
За варіантом № 2 одному співвласнику виділяються: коридор 1-1, санвузол 1-2, кухня 1-3, кімнати 1-4, загальною площею 38,2 м2, що становитиме 48/100 у житловому будинку; іншому співвласнику: кімнати 1-5 та1-6, кухня 1-7, веранда 1-8, загальною площею 40,7 м2, що становитиме 52/100. При такому розподілі належить ліквідувати дверний проріз між приміщеннями 1-4 та 1-5; влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-5 та 1-6; розділити приміщення 1-7 перегородкою, залишивши кухню та влаштувати суміщений санвузол шириною не менше 1,5 м.
Згідно із ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтями 68, 69 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. А отже дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
За змістом ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічні за змістом положення закріплені у ч.2 ст.372 ЦК України, відповідно до якої у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Такі істотні обставини щодо спільної сумісної власності подружжя передбачені ч.2 ст.70 СК України, згідно з якою при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей) ...
На підставі досліджених по справі доказів судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 придбаний під час шлюбу сторін, тому є їх спільною сумісною власністю подружжя.
Експертним висновком стверджено можливість поділу будинку із певними відступами від ідеальних часток співвласників.
Обираючи варіант № 1 розподілу будинку, який передбачає збільшення ідеальної частки одного із співвласників на 7,25 м2, позивач вказала на те, що неповнолітній син проживає разом із нею, а відповідач ухиляється від участі в його утриманні, через що має право на збільшення своєї частки.
Такі доводи відповідач у своїй заяві не заперечив і вони об'єктивно підтверджуються наданим позивачем розрахунком заборгованості по аліментах, розмір яких для утримання дитини є досить суттєвим, що безумовно свідчить про тривале ухилення відповідача від участі в утриманні дитини.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення розміру часток сторін у спільній сумісній власності з відступом від принципу рівності цих часток на користь позивача.
Із запропонованим позивачем варіантом № 1 поділу спільного будинку відповідач погодився і суд вважає його прийнятним для обох сторін з огляду на вищевикладене та на усталений порядок користування будинком, що склався між ними, а також меншого обсягу необхідного перепланування, що підлягає проведенню.
Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав та мотивів вважає заявлені вимоги доведеними, обґрунтованими і законними, а визнання відповідачем позову таким, що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, через що позов підлягає задоволенню.
Понесені по справі судові витрати суд залишає за позивачем згідно зробленої нею заяви.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Провести поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - житлового будинку по АДРЕСА_1 - згідно з виготовленим 02 березня 2020 року приватним підприємством "Волиньексперт" технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна та варіантом № 1 складеного 06 квітня 2020 року товариством "Експерт Інвест" висновку № 10 судової будівельно-технічної експертизи таким чином:
-виділити ОСОБА_1 в натурі такі приміщення: коридор 1-1 площею 5,0 м2, санвузол 1-2 площею 4,7 м2, кухню 1-3 площею 13,0 м2, кімнату 1-4 площею 15,5 м2, кімнату 1-5 площею 8,5 м2, всього загальною площею 46,7 м2 та визнати її власником цих приміщень як самостійного об'єкта права власності (житловий будинок);
-виділити ОСОБА_2 в натурі такі приміщення: кімнату 1-6 площею 8,5 м2, кухню 1-7 площею 15,6 м2, веранду 1-8 площею 8,1 м2, всього загальною площею 32,2 м2 та визнати його власником цих приміщень як самостійного об'єкта права власності (житловий будинок);
- ОСОБА_2 розділити приміщення 1-7 перегородкою, залишивши кухню та влаштувати суміщений санвузол шириною не менше 1,5 м.
Припинити режим спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ім'я відповідача - ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .
Головуючий : суддя С.С.Чишій