Справа № 163/1631/18
Провадження № 3-в/163/9/20
29 жовтня 2020 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С., розглянувши направлені Волинською митницею ДФСУ матеріали справи за протоколом № 4143/20500/18 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
21 липня 2020 року в канцелярії Любомльського районного суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 31 серпня 2018 року в справі № 163/1631/18 за нововиявленими обставинами.
Для розгляду заява через автоматичну систему документообігу суду передана 10 серпня 2020 року, призначена до розгляду на 29 жовтня 2020 року.
На розгляд заяви ОСОБА_1 та його захисник Винниченко М.П. не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду. Адвокат Винниченко М.П. через електронну пошту направив заяву про проведення засідання без його та підзахисного участі.
Під час розгляду клопотання встановлено таке.
Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 140 468 гривень з конфіскацією в дохід держави автомобіля "Опель Зафіра" 2000 року випуску, польський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , вартістю 140 468 гривень.
Постановою судді Волинського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, постанова судді Любомльського районного суду від 31 серпня 2018 року - без змін.
В обґрунтування заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського Суду з прав людини в справах "Лучанінова проти України", "Надточій проти України", Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" та ряд інших, які відносять справи про адміністративні правопорушення до категорії справ "кримінального обвинувачення".
У зв'язку з цим ОСОБА_1 вважає необхідним застосувати положення Глави 34 КПК України і взяти до уваги те, що під час розгляду справи про порушення митних правил не було інформації про розшук автомобіля "Опель"; продаж цього транспортного засобу був здійснений шахрайським способом; в матеріалах справі відсутня офіційна відповідь польського нотаріуса; по справі не проведено почеркознавчу експертизу.
Крім цього, про розгляд справи інформація на сайті суду була поміщена за два дні до такого розгляду, при цьому не було вказано судді, якому передано справу. Через ці обставини не зміг підготуватись до розгляду і заявити клопотання про призначення товарознавчої експертизи.
У зв'язку з наведеним просить переглянути постанову в справі за нововиявленими обставинами, постанову - скасувати, провадження в справі закрити.
Частиною 2 ст.486 МК України визначено, що провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Згідно із ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч.5 ст.529 КУпАП постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Як встановлено ч.2 ст.287 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частинами 1, 2 ст.294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Крім цього, ст.2971 КУпАП встановлено, що Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною. Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.2974 КУпАП заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду.
Таким чином, процедура розгляду справ про порушення митних правил не передбачає перегляду постанов судді районного суду за нововиявленими обставинами.
Посилання в заяві ОСОБА_1 на вищеназвані рішення Європейського Суду з прав людини є безпідставним, оскільки віднесення цим Судом справ про адміністративні правопорушення (порушення митних правил) до справ "кримінального обвинувачення" стосується певних і конкретних аспектів провадження в таких справах, що не дає підстав застосовувати всі положення КПК України до справ про порушення митних правил.
Так, рішення в справі "Надточій проти України", власне, відносить справи про порушення митних правил до справ "кримінального обвинувачення; рішення в справах "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" містять висновки про те, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом); рішення в справі "Лучанінова проти України" містить висновки щодо публічного розгляду справи про адміністративне правопорушення в частині неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи.
Крім цього, з матеріалів справи встановлено, що про дату її розгляду 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 був повідомлений під час складання протоколу про порушення митних правил 02 серпня 2018 року.
30 серпня 2018 року захисник ОСОБА_1 адвокат Винниченко М.П. був ознайомлений із матеріалами справи. 31 серпня 2018 року за підписом ОСОБА_1 у суд подано відзив (який є процесуальною заявою по суті позову в передбачених КАС України справах), а отже - фактично заперечення проти протоколу про порушення митних правил.
У визначений час 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 та його захисник Винниченко М.П. взяли участь в розгляді справи, під час якого клопотань про відкладення судового засідання з мотивів недостатності часу для підготовки до захисту не заявляли.
Так само 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 разом із захисником Винниченком М.П. брали участь в апеляційному розгляді скарги на постанову судді Любомльського районного суду від 31 серпня 2018 року.
Отже, відсутні підстави для висновку про обмеження права на захист ОСОБА_1 під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, чим обґрунтовуються підстави для перегляду постанови в цій справі.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі "Мельник проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, judgment of 21 February 1975, Series A no. 18, p. 18, § 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги (заява № 23436/03, § 22).
За таких обставин вимоги заяви є безпідставними як з огляду на процесуальні норми, так і в частині викладених в ній обставин судового процесу, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.522, 528 МК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Любомльського районного суду від 31 серпня 2018 року в справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 140 468 гривень з конфіскацією в дохід держави автомобіля "Опель Зафіра" 2000 року випуску, польський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , вартістю 140 468 гривень, відмовити.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій