Справа № 163/2255/20
Провадження № 3/163/1780/20
05 листопада 2020 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0637/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Литовської Республіки, що проживає по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ), закордонний паспорт НОМЕР_1 ,
ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), який 20 лютого 2016 року через митний пост "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС увіз автомобіль "Jeep", литовський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 20 лютого 2017 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 22 лютого 2020 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби, чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.
На розгляд справи порушник не з'явився.
Його захисник адвокат Шевченко С.С. електронною поштою направив у суд заяву про проведення засідання без його та підзахисного участі і висловив свою правову позицію про застосування положень Конституції України про зворотну дію закону в часі.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України у вигляді штрафу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями порушника, службовою запискою інспектора митниці.
Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
В письмових поясненнях причин невиконання зобов'язання про зворотне вивезення автомобіля порушник не назвав, однак визнав факт увезення транспортного засобу за довіреністю власника. Відомості про його звернення до митних органів з приводу порушення відповідного строку в матеріалах справи відсутні.
Отже, обставин, що об'єктивно та відповідно до закону перешкоджали б йому виконати зобов'язання реекспорту транспортного засобу, порушник не навів.
Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.
Щодо застосування в цій справі положень Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII в редакції Закону України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.
Закон № 2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24 листопада 2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.481 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.
Законом № 2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.481 МК України є чинною з 22 серпня 2019 року.
Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 22 лютого 2017 року. З 23 лютого 2017 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов'язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.
Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.
На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.481 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_4 до часу складення протоколу про порушення митних правил своє зобов'язання не виконав і продовжував протиправну бездіяльність.
Отже, вчинене ОСОБА_5 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.481 МК України.
Враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Оскільки можливість стягнення з осіб, які проживають або перебувають за межами України, за рахунок майна цих осіб, що знаходиться на території України, в порядку ст.542 МК України врегульовано лише щодо постанов органу доходів і зборів, вирішення питання про долю вилученого за цим протоколом транспортного засобу, що зберігається Волинською митницею, слід віднести до компетенції цього митного органу.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Штраф в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA148999980313060106005003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач УК в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, призначення платежу: 21081100, штраф у справі про порушення митних правил №, прізвище, ініціали).
Вирішення питання про долю вилученого за цим протоколом автомобіля "Крайслер", номерний знак НОМЕР_4 , віднести до компетенції Волинської митниці.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій