Справа № 161/9940/20
Провадження № 2-др/161/33/20
10 листопада 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
секретаря судових засідань Мельничук Т.Ю.
з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника Другого відділу державної
виконавчої служби у місті Луцьку Арсенюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду, -
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, у цивільній справі № 161/9940/20, за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, яку обґрунтовує тим, що 07 вересня 2020 року була винесена ухвала суду за скаргоюДяк ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на незаконні дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Левчук Ірини Олегівни, якою скаргу скаржників задоволено, а неправомірну постанову, винесену державним виконавцем, - скасовано. 24 вересня 2020 року ухвала суду набрала законної сили. Проте, в ній не відображено питання про судові витрати.
Посилаючись на вищенаведене, просить ухвалити додаткове рішення, по даній справі, яким стягнути з Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку за адресою: вулиця Винниченка, 27А м. Луцьк, 43021, на користь держави України, судові витрати за розгляд даної цивільної справи.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заяву підтримала з наведених у ній мотивів.
Представник Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Арсенюк О.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення суду.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд установив таке.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2020 року
скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено. Суд постановив: визнати неправомірною та скасувати постанову про відкритя виконавчого провадження, винесену 13 серпня 2019 року, головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м.Луцьку Левчук Іриною.
Відповідно до ст.452 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Додаткове рішення може бути ухвалене у випадках і за умов, передбачених ст. 270 ЦПК України.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2020 року визнано неправомірною та скасовано постанову про відкритя виконавчого провадження, винесену 13 серпня 2019 року, головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м.Луцьку Левчук Іриною.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, що воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).
Беручи до уваги те, що під час ухвалення судового рішення судом було розглянуто всі вимоги скаржника, зазначені в прохальній частині заяви, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
Судовий збір за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС не сплачується. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові №589/6044/2013 від 19 лютого 2018 року.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України «Про судовий збір» (ч. 1 ст. 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, міститься у пунктах 1, 4 частини другої статті четвертої Закону України «Про судовий збір» і за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір», не передбачено, в тому числі, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена в абзаці 2 пункту 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» .
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги ОСОБА_2 щодо ухвалення додаткового рішення у справі, а тому відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 270, 452 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 161/9940/20, за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на дії державного виконавця,- відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.